Справа № 216/4359/17
Провадження № 1-кс/216/2378/17
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
12.09.2017 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подав старший слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_4 , у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230001386 від 06.08.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
12.09.2017 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дане клопотання мотивоване наступним.
Відповідно до пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, (далі - Положення) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно із пунктом 2 Положення до предметів, на які поширюється дозвільна система, належить, зокрема вогнепальна зброя.
Положеннями пункту 8.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, (далі - Інструкція) встановлено, що вогнепальна зброя - це зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.
Крім того, пунктом 2.1 Інструкції визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи поліції, відповідно до законодавства України видають громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Так, у порушення вказаних норм закону, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та носіння вогнепальної зброї, 05 серпня 2017 року в вечірній час доби, знаходячись поблизу мосту на перехресті вулиці Петра Калнишевського та площі Визволення в м. Кривому Розі, на землі знайшов пістолет, який є вогнепальною зброєю - короткоствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета «ПГШ-790» заводський номер НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А.К. виробництва України, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу (дросельної втулки з перетинкою), що перешкоджає стрільбі кінетичними снарядами та встановленням на його місце чокової втулки з пістолету моделі «АЕ 790 G», який є придатним для пострілів, та привласнив знайдений пістолет, тобто незаконно його придбав.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та носіння вогнепальної зброї, після незаконного придбання вказаного пістолета, 05 серпня 2017 року незаконно переміщував його при собі, тобто незаконно носив його до моменту вилучення.
Так, 05 серпня 2017 року в період часу з 19:34 год. по 20:23 год. під час огляду місця події - ділянки місцевості позаду зупинки громадського транспорту «вул. Харитонова», поблизу магазину «Харитонівський», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 4, співробітниками поліції виявлено та вилучено пістолет, який є вогнепальною зброєю - короткоствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета «ПГШ-790» заводський номер НОМЕР_1 калібру 9мм Р.А.К. виробництва України, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу, що перешкоджає стрільбі кінетичними снарядами та встановленням на його місце чокової втулки з пістолету моделі «АЕ 790 G», придатний для проведення пострілів, який ОСОБА_5 незаконно придбав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного носіння та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 05 серпня 2017 року приблизно о 18:40 год., знаходячись у приміщенні магазину «Харитонівський», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, 4, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливу мету збагатитись, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_7 , яка в приміщенні вказаного магазину здійснює підприємницьку діяльність із реалізації продовольчих товарів, з метою заволодіння її майном за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , діставши із заднього карману вдягнених на ньому брюк пістолет, який є вогнепальною зброєю - короткоствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета «ПГШ-790» заводський номер НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А.К. виробництва України, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу (дросельної втулки з перетинкою), що перешкоджає стрільбі кінетичними снарядами та встановленням на його місце чокової втулки з пістолету моделі «АЕ 790 G», який є придатним для пострілів, та спрямувавши його в бік потерпілої ОСОБА_7 , погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для її життя та здоров'я став вимагати віддати йому майно, на яке він вкаже. Сприймаючи погрозу застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я як реальну, потерпіла ОСОБА_7 натиснула кнопку виклику працівників служби охорони, про що сповістила ОСОБА_8 , після чого останній з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
12.09.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій); ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного носіння та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
У вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянин України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються:
- протоколом огляду місця події від 05.08.2017 року - ділянки місцевості позаду зупинки громадського транспорту «вул. Харитонова», поблизу магазину «Харитонівський», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 4, співробітниками поліції виявлено та вилучено пістолет, визнаний речовим доказом постановою слідчого від 31.08.2017 року;
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , наданими під час допиту 10.08.2017 року;
- протоколом пред'явлення особи ОСОБА_5 для впізнання потерпілій ОСОБА_7 за фотознімками від 11.08.2017 року, під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 05.08.2017 року здійснила відносно неї розбій;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими під час допиту 14.08.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими під час допиту 14.08.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими під час допиту 28.08.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими під час допитів 28.08.2017 року та 11.09.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими під час допиту 14.08.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_13 наданими під час допиту 23.08.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_14 , наданими під час допиту 23.08.2017 року;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими під час допиту 14.08.2017 року;
- висновком експерта № 30/3.1/2161 від 31.08.2017 року, відповідно до якого пістолет, вилучений під час огляду місця події 05.08.2017 року, є вогнепальною зброєю - короткоствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета «ПГШ-790» заводський номер НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А.К. виробництва України, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу (дросельної втулки з перетинкою), що перешкоджає стрільбі кінетичними снарядами та встановленням на його місце чокової втулки з пістолету моделі «АЕ 790 G», який є придатним для пострілів;
- речовим доказом - пістолетом, вилученим в ході огляду місця події 05.08.2017 року.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На думку сторони обвинувачення у даному випадку існують достатні підстави, що свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, з метою уникнення вказаного покарання, не маючи постійного місця роботи або навчання, не маючи міцних соціальних зв'язків та утриманців, може безперешкодно змінити місце свого мешкання, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування й судового розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно вплинути на потерпілу, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має корисливо-насильницький характер, що свідчить про здатність ОСОБА_5 застосувати до особи насильство, що є небезпечним для її життя та здоров'я, або здійснити погрозу його застосування. Підозрюваний обізнаний про місце роботи потерпілої. Крім того, під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 показав, що не згоден із кваліфікацією його діяння за статтею 187 КК України, що може стати приводом здійснити незаконний фізичний або психологічний вплив на учасників кримінального провадження, показання яких викривають його. Беручи до уваги викладене, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні запобігти зазначеному ризику.
Підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що у підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів, що може спонукати його продовжити злочинну діяльність у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Враховуючи наявність у даному випадку ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також наступні обставини, передбачені ст. 178 КПК України:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним зазначених кримінальних правопорушень (підозра відносно ОСОБА_5 є цілком обґрунтованою з огляду на критерії, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява № 42310/04) - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, що можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення);
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється (покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років) ;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ( ОСОБА_5 - 26 років, він не має захворювань, які можуть перешкодити йому перебувати у слідчому ізоляторі);
- відсутність у підозрюваного ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі - родини й утриманців;
- відсутність у підозрюваного ОСОБА_5 постійного місця роботи або навчання,
сторона обвинувачення дійшла висновку, про необхідність клопотати про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання та просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного.
При цьому підозрюваний пояснив, що незаконних методів досудового розслідування щодо нього не застосовувалось.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Згідно із наданих суду матеріалів кримінального провадження слідчими суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років. Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнає частково. Крім того, підозра ОСОБА_5 у вчинених кримінальних правопорушеннях обґрунтовується такими доказами: протоколом огляду місця події від 05.08.2017 року - ділянки місцевості позаду зупинки громадського транспорту «вул. Харитонова», поблизу магазину «Харитонівський», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 4, співробітниками поліції виявлено та вилучено пістолет, визнаний речовим доказом постановою слідчого від 31.08.2017 року; показаннями потерпілої ОСОБА_7 , наданими під час допиту 10.08.2017 року; протоколом пред'явлення особи ОСОБА_5 для впізнання потерпілій ОСОБА_7 за фотознімками від 11.08.2017 року, під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 05.08.2017 року здійснила відносно неї розбій; показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими під час допиту 14.08.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими під час допиту 14.08.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_11 , наданими під час допиту 28.08.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими під час допитів 28.08.2017 року та 11.09.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими під час допиту 14.08.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_13 наданими під час допиту 23.08.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_14 , наданими під час допиту 23.08.2017 року; показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими під час допиту 14.08.2017 року; висновком експерта № 30/3.1/2161 від 31.08.2017 року, відповідно до якого пістолет, вилучений під час огляду місця події 05.08.2017 року, є вогнепальною зброєю - короткоствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом з газового пістолета «ПГШ-790» заводський номер НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А.К. виробництва України, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу (дросельної втулки з перетинкою), що перешкоджає стрільбі кінетичними снарядами та встановленням на його місце чокової втулки з пістолету моделі «АЕ 790 G», який є придатним для пострілів; речовим доказом - пістолетом, вилученим в ході огляду місця події 05.08.2017 року.
ОСОБА_5 офіційно не працює, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше не судимий, перебуває на обліку у лікаря-психіатра у зв'язку із перенесеною в дитинстві травмою голови, однак до лікаря з цього приводу з часу отримання травми не звертався, хронічних захворювань не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду свідчить той факт, що ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, з метою уникнення вказаного покарання, не маючи постійного місця роботи та навчання, не маючи міцних соціальних зв'язків та утриманців, може безперешкодно змінити місце свого мешкання, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування й судового розгляду.
Про наявність ризику незаконно впливати на потерпілу, свідків чи експертів у цьому ж кримінальному провадженні свідчить той факт, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , має корисливо-насильницький характер, що свідчить про здатність ОСОБА_5 застосувати до особи насильство, що є небезпечним для її життя та здоров'я, або здійснити погрозу його застосування. Підозрюваний обізнаний про місце роботи потерпілої. Крім того, під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 показав, що не згоден із кваліфікацією його діяння за статтею 187 КК України, що може стати приводом здійснити незаконний фізичний або психологічний вплив на учасників кримінального провадження, показання яких викривають його.
Про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить той факт, що у підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів, що може спонукати його продовжити злочинну діяльність у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, який підозрується у вчиненні тяжких злочинів, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не одружений, не працює, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим підставами для застосування такого запобіжного заходу, оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м'які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах не є достатніми, тому що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків.
Суд вважає за необхідне скористатись правом не визначати розмір застави, оскільки злочин вчинено із погрозою застосуванням насильства (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178 183, 193-196, 369-372 КПК України
Клопотання старшого слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто до 18.00 години 10.11.2017 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію зазначеної ухвали мені ________________________________________________
_________________________________________________ (повне прізвище ім'я, по-батькові)
вручено “____” __________ 201__ року о “____” годині “____” хвилин.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний __________________ (підпис)