Справа № 191/2560/17
Провадження № 1-в/191/866/17
іменем України
21 вересня 2017 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3 ,
представника Синельниківської ВК№94 ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_5 про застосування до нього ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, просить суд застосувати відносно нього положення ст. 81 КК України, оскільки ним вже відбуто 2/3 частини призначеного строку покарання. Засуджений в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник адміністрації СВК №94 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого, з тих підстав, що ОСОБА_5 не став на шлях виправлення, не працює, має 2 заохочення, та 2 стягнення які непогашені.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та вважав, що немає підстав для його задоволення.
Суд, заслухавши пояснення засудженого, представника адміністрації СВК №94, з урахуванням думки прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, витребувані матеріали щодо ОСОБА_5 в СВК №94 з вказівкою які види робіт він виконував, оплатні/ неоплатні роботи, в який період за час перебування в колонії, а також копії матеріалів що підтверджують накладення непогашених стягнень на ОСОБА_6 , приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 підлягає умовно-достроковому звільненню на підставі ст. 81 КК України по відбуттю 2/3 строку з 29.06.2017 року. Матеріали розглянуті комісією установи 30.06.2017р., та засудженому було відмовлено як особі, що не стала на шлях виправлення. Засуджений ОСОБА_5 прибув до СВК №94 02.12.2015 року. На теперішній час засуджений не працевлаштований. За час відбування покарання характеризується негативно, має 2 заохочення та 1 стягнення яке не погашене. У відносинах з адміністрацією тактовний, ввічливий. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та речову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, та до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться посередньо. Участі у реалізації виховних заходів які проводяться в установі не приймає. Участь у програмах диференційованого виховного впливу та самодіяльних організаціях не приймає. 15.08.2016 року на засіданні адміністративної комісії установи засудженому було відмовлено в застосуванні ст.101 КВК України, як особі, котра не стає на шлях виправлення.16.01.2017 року засіданні адміністративної комісії установи засудженому було відмовлено в застосуванні ст.82 КК України, як особі, котра не стає на шлях виправлення. 30.06.2017 року на засіданні адміністративної комісії установи засудженому було відмовлено в застосуванні ст.81 КК України, як особі, котра не стає на шлях виправлення. Не перебуває на профілактичному обліку. Провину у скоєному злочині під час судового розгляду справи визнавав, розкаювався у вчиненому.
Суд приходить до висновку, що немає законних підстав для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 , оскільки він не працевлаштований, характеризується негативно, має 2 заохочення та 1 стягнення яке не погашене в установленому законом порядку, не підтверджують його виправлення. Суд зазначає, що бажання отримати пільгу та достроково звільнитись від відбування покарання, не виправдовує мети призначеного покарання, встановленої ч.2 ст.50 КК України.
У відповідності до ч. 6 ст. 539 КПК України, - у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України,
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суду протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_7 Матіяш