Справа № 183/1517/17
№ 2/183/1624/17
іменем України
13 вересня 2017 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
встановив:
позивач звернувся до суду з означеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: вул. Нахімова, 6, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області. У вказаному будинку, окрім позивача та членів його сім'ї зареєстровано ОСОБА_2, який з 2015 року фактично в належному позивачу на праві власності житловому приміщенні не проживає, означеним житловим приміщенням не користується, не приймає участі в утриманні житла, чим порушує права позивача. Тому просить визнати відповідача такими, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.
Позивач надав суду заяву, згідно якої просить розглядати позов за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надавав.
Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який згідно заяви не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності з 04 серпня 1988 року частково, а з 18 грудня 1997 року в повному обсязі належить житловий будинок, розташований за адресою: вул. Нахімова, 6, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області.
Також у відповідності до відомостей ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області вбачається, що за вказаною адресою з 05 червня 2008 року зареєстровано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Водночас, як вбачається з ОСОБА_3 міської ради, складеного депутатом ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4, в присутності членів комісії - мешканців будинків № 99, 3 по вул. Нахімова в м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, з 2015 року у будинку за адресою: вул. Нахімова, 6, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області не проживає.
Отже, позивач, відповідно до ст.10 ЦПК України, довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені обставини, того, що у житловому приміщенні за адресою: вул. Нахімова, 6, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області відповідач не проживає більше року, а лише зареєстрований в ньому.
У відповідності до ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Ст.158 ЖК України визначено, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ст.401, 404, 406 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). Сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Позивач в позовній заяві вказує на те, що відповідач комунальні послуги за користування будинком не сплачує, не користується житлом, не бере участі в утриманні житла, що було підставою для встановлення сервітуту. Згідно з матеріалами справи не вбачається наявності договору чи заповіту, на підставі яких встановлено сервітут відповідача щодо користування житловим приміщенням, належним позивачу.
За таких обставин, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за вищезазначеною адресою через фактичне припинення сервітуту.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 640,00 гривень, тому, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судовий збір в розмірі 640,00 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,88,209, 212-215,224,226 ЦПК України суд -
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим за адресою: вул. Нахімова, 6, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Д.О. Парфьонов