Справа № 183/3877/17
№ 1-кс/183/732/17
21 вересня 2017 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про направлення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого середню освіту, пенсіонера, проживаючого АДРЕСА_1 , судимого 01.03.2016 р. Новомосковським міськрайонним судом за ч.1 ст.263 КК України до покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено з випробувальним терміном 2 роки.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України до медичної установи для проведення психолого-психіатричної експертизи,
встановив :
ОСОБА_6 пред'явлено підозру в тому, що він 09 серпня 2017 року приблизно о 20 год. 30 хв. прийшов до кафе, розташованого на перехресті пров. Толстого та вул. Заводської м. Новомосковська Дніпропетровської області, де побачив ОСОБА_7 , з яким у ОСОБА_6 тривалий час склались неприязні стосунки, та між ними стався словесний конфлікт, після чого у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_7 за допомогою бойового припасу - ручної бойової гранати, яку останній зберігав у себе вдома. Після чого ОСОБА_8 направився додому, де готуючись до злочину, взяв гранату та з нею повернувся до кафе, де перебував ОСОБА_7
09.08.2017 о 21:00 год., підійшовши на відстань 5-6 метрів від столика, за яким сиділи на лаві ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з іншого боку, усвідомлюючи, що вчиняє особливо тяжкий злочин способом, небезпечним для життя багатьох осіб, діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 , розуміючи та бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді смерті останнього,дістав бойову ручну гранату, привів її у бойову готовність, витягнувши кільце запалу та відпустивши скобу з маркуванням 132-88 УЗРГМ 132 2(11), кинув гранату на відстані 1,5 - 2 метри від столика, де знаходились ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , після чого залишив місце вчинення злочину. В результаті злочинних дій ОСОБА_6 - ОСОБА_7 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у виді забою, розтрощення лівої півкулі мозку, проникаючого вогнепального осколкового поранення голови загинув на місці.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Слідчий ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням погодженим з процесуальним керівником прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про направлення ОСОБА_6 на стаціонарне обстеження в судове відділення Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні для проведення призначеної ним ОСОБА_6 стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи.
В обґрунтуванні клопотання слідчий посилається на те, що 10 серпня 2017 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Досудовим розслідуванням встановлені обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення, можливо, перебував у неосудному чи обмежено осудному стані, або в стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, так як злочин ОСОБА_6 вчинено в стані алкогольного сп'яніння, а також враховуючи той факт, що злочин відноситься до категорії особливо тяжких, по яким призначення стаціонарної психіатричної експертизи є обов'язковою слідчою дією.
Постановою слідчого від 04 вересня 2017 р. призначено стаціонарну психолого-психіатричну експертизу, для вирішення питання про психічний стан ОСОБА_6 .
Підозрюваний ОСОБА_6 вказав, що вину у пред'явленій підозрі він не визнає, злочину взагалі не вчиняв.
Захисник ОСОБА_4 висказався проти вважає, що підстави для направлення ОСОБА_6 до психіатричної лікарні не має, оскільки слідчим не встановлено обставин, які б давали, відповідно до закону право призначення психолого-психіатричної експертизи. Так ОСОБА_6 відмовився від первісних показань, на які послався слідчий у клопотанні, так як вони були отримані від нього з застосуванням фізичної сили з боку працівників поліції. Відомостей, про те, що ОСОБА_6 хворів на психічну хворобу не має, будь яких медичних документів про його хворобу також слідчим не надано, а посилання на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_12 під час інкримінованих йому дій не може бути підставою для призначення експертизи, а може бути обтяжуючою вину обставиною, якщо суд визнає ОСОБА_6 винуватим. проведення експертизи суттєво вплине на наявність вини ОСОБА_6 у вчиненому правопорушенні.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, вказала, що клопотання обґрунтоване і в наслідок проведених з ОСОБА_6 слідчих дій було встановлено наявність підстав, яку дають право сумніватися у адекватності дій підозрюваного, що і є підставою для направлення його для проведення експертизи.
Суд, вислухавши слідчого, думку прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши надані матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності з ч. 1 ст. 509 КПК України якщо в справі є дані, які дають підстави вважати, що обвинувачений під час вчинення суспільно-небезпечного діяння був у неосудному або обмежено осудному стані, а також коли він вчинив злочин в осудному стані, але після вчинення злочину захворів психічною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, слідчий для визначення психічного стану обвинуваченого призначає судово-психіатричну експертизу.
Як вбачається з матеріалів клопотання слідчим винесено постанову про призначення судово-психіатричної експертизи з підстав аналізу поведінки підозрюваного під час допитів.
У відповідності з ч.2 ст. 509 КПК України, якщо при проведенні судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим суд може помістити його у відповідну медичну установу.
Посилання сторони захисту на відсутність підстав для направлення ОСОБА_6 на стаціонарну експертизу внаслідок відсутності підстав для проведення самої експертизи, суд розцінює, як позицію захисту, обрану відповідно до наданих законом прав. Суд вважає, що оцінка діям слідчого при призначенні ОСОБА_6 експертизи лежить поза межами клопотання про направлення підозрюваного ОСОБА_6 до медичного закладу для проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи і може бути окремою дією щодо оскарження винесеного слідчим рішення під час досудового росзідування.
Враховуючи ту обставину, що в силу ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки в межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Суд вважає за можливе помістити обвинуваченого на стаціонарне обстеження до Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні строком тридцять днів з дня поміщення його до експертної установи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 114, 242, 509 КПК України, -
постановив:
клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 задовольнити, направити ОСОБА_6 до комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради для проведення стаціонарної психолого-психіатричної експертизи на строк тридцять днів з дня поміщення ОСОБА_6 в експертну установу.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань №4 управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1