Справа № 182/6898/16-ц
Провадження № 2/0182/427/2017
Іменем України
20.09.2017 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Багрової А.Г.
за участю
секретаря - Снєгульської В.М.
представника позивача - адвоката - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Нікопольської міської ради про відшкодування майнової шкоди ,
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить суд стягнути на його користь 150000 гривень майнової шкоди завданої померлим ОСОБА_4.
В обґрунтування позову послався на те, що ОСОБА_4 розпискою від 13.02.2010 року зобов'язався відшкодувати йому завдану майнову шкоду в розмірі 150000 грн. до 13 серпня 2016 року. Нещодавно він дізнався, що ОСОБА_4 помер, а спадщина, яка складається з квартири 52 по вулиці Шевченка, буд.. 93 в м. Нікополі, після його смерті визнана відумерлою та передана у власність Територіальної громади міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради. Вважає, що оскільки Територіальна громада в особі Нікопольської міської ради стала власником відумерлого майна, то вона зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця пропорційно до вартості відмерлого майна, набутого у власність.(а.с. 1-2)
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не відомі.
Представник позивача - адвокат - ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав та просив стягнути з відповідача, як спадкоємця, майнову шкоду, завдану позивачу спадкодавцем ОСОБА_4, в розмірі 150 000 грн. , що підтверджується розпискою.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила суд відмовити, оскільки надана суду позивачем розписка ОСОБА_4 не підтверджує наявність завданої позивачу спадкодавцем майнової шкоди, до того ж вважає, що обов'язки ОСОБА_4 перед позивачем за розпискою припинились в зв'язку з його смертю. Окрім того, представник відповідача зазначила на наявність звернення до Нікопольської міської ради матері позивача з повідомленням, що її син є інвалідом і ніяких коштів йому ніхто не винен, а підпис на позові можливо є підробленим.(а.с. 17-19)
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Нікопольського міськрайонного суду від 28.04.2015 року визнано спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 та складається з квартири 52 по вулиці Шевченко, буд..93 в м. Нікополі, відумерлою та передано квартиру у власність територіальної громади м. Нікополя в особі Нікопольської міської ради. (а.с.21)
Статтею 1277 ч.4 ЦК України визначено, що територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.
Статтею 1231 ЦК передбачено, що „до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.
До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.
Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.”
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 10.02.2010 року надав ОСОБА_3 розписку про те, що зобов'язується йому відшкодувати завдану майнову шкоду в розмірі 150000 грн. до 13 серпня 2016 року. (а.с.13)
Відповідно до статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати , який особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди (збитків) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди(збитків) за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в які грошовій сумі чи з чого позивач при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для справи.
Для з'ясування зазначених обставин ухвалою суду було визнано особисту участь позивача ОСОБА_3 обов'язковою.(а.с.30), однак позивач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 , в судовому засіданні належних доказів, що підтверджують обставини наявності завданої позивачу спадкодавцем шкоди, протиправності діяння заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також доказів, що підтверджують факт заподіяння померлим позивачеві шкоди(збитків), за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в які грошовій сумі чи з чого при цьому позивач виходить суду не надав, посилаючись тільки на зміст розписки ОСОБА_4 від 13.02.2010 року.
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 59 визначає, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, як беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що сама по собі розписка від 13.02.2010 року (а.с.13) , якою ОСОБА_4 зобов'язався відшкодувати майнову шкоду ОСОБА_3 в розмірі 150000 грн. не є достатнім доказом для висновку про те, що винними діями ОСОБА_4 позивачу дійсно була завдана шкода і саме в розмірі 150 000 грн.
Таким чином, позивачем та адвокатом ОСОБА_1 не доведено наявність завданої спадкодавцем позивачу ОСОБА_3 шкоди, протиправність діяння заподіювача та вини останнього в її заподіянні, не доведено обставин за яких завдано шкоду та факту заподіяння померлим позивачеві шкоди(збитків), не надано будь-яких доказів за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, а тому вимоги до Нікопольської міської ради про задоволення вимоги ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди на підставі розписки складеної від імені померлого ОСОБА_4, пропорційно до вартості відумерлого майна є необґрунтованими та недоведеними.
Відповідно до статті 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1231, 1277 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_3 відмовити.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_6