Справа № 203/2479/17
Провадження № 2-з/0203/88/2017
20.09.2017 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1, діючого як представник позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про забезпечення позову, -
встановив:
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа № 203/2479/17 за позовом «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення грошових коштів.
Через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про забезпечення позовних вимог, у якій він просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, які належать відповідачці. Заява мотивована тим, що зважаючи на недобросовісні дії відповідача, яким не вживались дії для погашення заборгованості, з метою недопущення ухилення від виконання судового рішення необхідно вжиття заходів забезпечення позовних вимог.
Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Положеннями ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Провадження у цивільній справі № 203/2479/17 відкрито ухвалою від 28 серпня 2017 року. Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ЦПК. За її подання сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
В той же час, слід врахувати, що заява не містить жодних достовірних відомостей про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання судового рішення може стати неможливим або утрудненим. Позовні вимоги обґрунтовуються нікчемністю правочину, за яким позивач передав відповідачці транспортний засіб. Разом з тим, з метою застосування наслідків недійсності правочину позивач просить стягнути грошові кошти в розмірі 183 882 грн. 47 коп. Посилання на те, що відповідачка не вживає заходів з повернення коштів позивачу не може бути взяте до уваги, оскільки на цей час між сторонами існує спір, а за нікчемним правочином позивачка одержувала транспортний засіб, а не грошові кошти. Крім того, позивачем не зазначено, з яких мотивів необхідно накласти арешт на все майно та кошти відповідачки.
При таких обставинах не вбачається підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 - 153, ЦПК України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1, діючого як представник позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» про забезпечення позову у цивільній справі № 203/2479/17 шляхом накладення арешту на рухоме та нерухома майно, грошові кошти відповідачки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В. Єдаменко