Справа № 202/5770/17
20 вересня 2017 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:коллегі суддів: головуючої- судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря - ОСОБА_4
за участю: прокурора - ОСОБА_5
захисника- адвоката- ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у залі суду в м. Дніпропетровську, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 42017040000000920 від 26.07.2017 року, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст. 255 ч.1, 366 ч.1 КК України, -
01 вересня 2017 року в провадження Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 42017040000000920 від 26.07.2017 року, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст. 255 ч.1, 366 ч.1 КК України.
Ухвалою суду від 05 вересня 2017 року було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд повернути обвинувальний акт, оскільки він містить технічні помилки, захисник і обвинувачений не заперечували щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, проаналізувавши доводи заявленого прокурором клопотання, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.
Так, згідно з п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Так, відповідно статтею 291 КПК України, визначаються вимоги, що ставляться до обвинувального акту, а саме п. 5 виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.
Згідно вимог ст. 91 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначені: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, що є обов'язковими й для ухвалення вироку відповідно до вимог ст.ст. 370, 374 КПК України.
Між тим, аналізуючи зміст направленого на адресу суду обвинувального акту, суд приходить до висновку, що прокурором в обвинувальному акті зазначено тільки формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним відносно ОСОБА_7 та не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Окрім викладеного, зміст формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_7 лише вводиться виключно до обвинувачення ОСОБА_8 у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності у сфері службової діяльності та проти життя та здоров*я осіб. Але, обвинувальний акт не містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень тяжких та особливо тяжких злочинів з метою вчинення яких було створено злочинну організацію, що є на думку суду неконкретним обвинуваченням і порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 .
Також, як вбачається із викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, дії обвинуваченого ОСОБА_7 окрім ч.1 ст. 255 КК України кваліфіковано за ч.1 ст. 366 КК України, як такі, що виразилися у службовому підробленні, тобто у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, але в той час обвинувальний акт містить твердження прокурора про заволодіння і розтрату бюджетних коштів злочинною організацією, чим було завдано матеріальної шкоди Криворізькій міській раді на загальну суму 2 325 120, 58 гривень, що не відповідає правовій кваліфікації за ч.1 ст. 366 КК України і є порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_7 .
Таким чином висновки, викладені в обвинувальному акті є суперечливими і неконкретними.
Зазначені фактичні дані не є новими, відомі на період досудового розслідування, стосовно них не може бути змінене обвинувачення в суді.
Вищевказане свідчить про істотню неконкретність обвинувачення та позбавляє суд визначити межі судового розгляду стосовного обвинуваченого та прийняти об'єктивне рішення по справі з огляду на ч.1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
При цьому суд ґрунтується на тому, що пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення.
Дані положення випливають і з п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення, знати суть якого є беззастережним і абсолютним правом обвинуваченого. Недотримання цих принципів робить ілюзорними засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК України, а тому є неприпустимим.
Крім того, відповідно до ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який згідно вимог ст. 109 КПК України повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
В порушення вимог ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії і не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування; процесуальні дії в реєстрі, доданому до обвинувального акту, викладені в хаотичному порядку, без дотримання хронологічної послідовності, а також не зазначено їх реквізити, що унеможливлює суд під час розгляду справи встановити повний та послідовний порядок здійснення відповідних процесуальних дії і рішень у кримінальному провадженні.
Окрім цього реєстр матеріалів досудового розслідування не містить такої процесуальної дії, як повідомлення підозрюваному і його захиснику про завершення досудового слідства.
Так, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не містяться відомості про проведення такої процесуальної дії, як відкриття матеріалів досудового розслідування сторонами, з відображенням часу відкриття матеріалів стороною обвинувачення стороні захисту і навпаки.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даній справі суд визнає невідповідність обвинувального акта вимогам закону щодо його змісту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 291, 293, ч.3 п.3 ст. 314 КПК України, суд,
Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 42017040000000920 від 26.07.2017 року, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.ст. 255 ч.1, 366 ч.1 КК України кримінальному провадженні розслідувань, повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області, для усунення виявлених недоліків протягом 14 (чотирнадцяти) днів, після набрання чинності ухвали, що відповідає засаді розумного строку та буде достатнім для виправлення допущених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, в термін, визначений п.2 ч.2 ст. 395 Кримінального процесуального Кодексу України.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3