г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2920/16-ц
Номер провадження 2/213/391/17
13 вересня 2017 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі Гусаровій О.С., за участю представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1, представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_2, відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частки майна об,єктом особистої приватної власності,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого він з відповідачем перебували у шлюбі, під час якого було придбано квартиру, 1/3 частину якої він просив визнати спільною власністю подружжя, та виділити по 1\6 частині.
Відповідач за первісним позовом подала зустрічний позов до ОСОБА_4 про визнання частки майна об,єктом особистої приватної власності, та просила визнати 1/3 частину квартири по вул. Подлєпи, 38/25 особистою приватною власністю ОСОБА_3
Представник відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним) надала заперечення на зустрічний позов та зазначила, що квартира по вул. Подлєпи, 38/25 була придбана у шлюбі за спільні кошти, - тому є спільною власністю подружжя, і тому зустрічний позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримала, просила визнати 1/3 частину квартири спільним сумісним майном подружжя, та виділити по 1\6 частині квартири сторонам. У зустрічному позові просила відмовити.
Відповідач та представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судовому засіданні позов не визнали, зазначили, що 1/3 частина спірної квартири придбана за особисті кошти ОСОБА_3, тому первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний просять задовольнити.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що сторони знаходились у шлюбі, зазначили, що під час перебування у шлюбі приватизувалась квартира по вул ОСОБА_7, яку потім вони продали та придбали квартиру по вул Подлєпи.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд дійшов наступного.
02.10.1999р. між сторонами було зареєстровано шлюб (а.с.8). 22.05.2014р. шлюб розірваний (а.с.9), що визнавалось сторонами та не оспорювалось.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.10.2013р. ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_8 придбали квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 38/25 (а.с.10). Сторони визнали, що частки за вказаним договором розподілені порівну (1/3 частина ОСОБА_3, 1/3 частина ОСОБА_8, 1/3 частина ОСОБА_8В.), інших договорів, домовленостей не існує.
Ринкова вартість 1/6 частини квартири за адресою: вул. Подлєпи, 38/25 станом на 17.02.2017 р. - 45370 грн (а.с.45-52).
Відповідно до ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя. Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка і жінки однією сім'єю, а особистої приватної власності кожного з подружжя є, зокрема, поділ, виділ належної частки за законом та спадкування.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Щодо твердження ОСОБА_3 та її представника, що 1/3 частина спірної квартири придбана на її особисті кошти, оскільки в шлюбі, а саме 25.04.2012р., нею та дітьми було приватизовано квартиру (зареєстровано право власності 07.05.2012р.) за адресою: вул. П.Мирного, 17/1 (а.с.77,78), яку 24.10.2013р. було продано та за ці кошти придбано спірну квартиру, тому 1/3 частина спірної квартири є її особистою власністю. Суд зазначає, що право власності на квартиру по вул. П.Мирного, 17/1 виникло з моменту реєстрації, а саме 07.05.2012р., коли діяла редакція ст. 61 СК України, яка передбачала, що об,єктом спільної сумісної власності подружжя є житло набуте внаслідок приватизації, - тобто частина вказаної квартири була об,єктом спільної сумісної власності подружжя а не особистою власністю, тому гроші від продажу цієї квартири, за які була придбана спірна по даній справі квартира - також не є особистою власністю.
Таким чином суд вважає встановленим, що спірна 1/3 частина квартири за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, 38/25, є спільною сумісною власністю подружжя, та можливо виділити у власність сторонам, кожному окремо, по 1/6 частині вказаної квартири.
Таким чином зустрічний позов не підлягає задоволенню, а первісний позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача, та повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 57,60,61,62 СК України, ст.ст. 325,355,380 ЦК України, ст.ст. 10, 130, 213,215, 224-226 ЦПК України, суд , -
Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., - спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право приватної власності по 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частки майна об,єктом особистої приватної власності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.
Повернути ОСОБА_4 надмірно сплачений судовий збір в сумі 1000 грн. за квитанцією від 25.01.2017р. №0.0.694558643.1. Виконання рішення в частині повернення судового збору покласти на Органи Державної казначейської служби України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту проголошення рішення. Дата виготовлення повного тексту рішення 18.09.2017р.
Суддя: В.В. Мазуренко