Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"20" вересня 2017 р.Справа № 922/3168/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали
позовної заявиПриватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м. Київ
до Приватного підприємства "МЕДінвест", м. Харків
про стягнення 16386,86 грн.
Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "МЕДінвест" заборгованості за договорами про надання послуг мобільного зв'язку №2472057 від 29.09.2005, №2484545 від 05.10.2005, №2472091 від 29.09.2005 в розмірі 16386,86 грн.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У пункті 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем до позовної заяви надано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу: 61051, м. Харків, пр-т. ПеремогиАДРЕСА_1, а саме: опис вкладення до поштового відправлення № 0303912824554 та фіскальний чек від 16.08.2017.
Проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься інформація, що місцезнаходженням відповідача є: 61174, АДРЕСА_2, про це також позивач вказує у позовній заяві.
У абзаці 2 п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надані роз'яснення, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.
Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
У пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надані роз'яснення, що у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
За таких обставин, суд вважає, що надані до позовної заяви опис вкладення до поштового відправлення та фіскальний чек від 16.08.2017 не є доказом направлення відповідачу копії даної позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки їх направлено відповідачу за іншою адресою ніж та, що міститься в Єдиному державному реєстрі.
Також, у пункті 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надані роз'яснення, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
У статті 63 ГПК України визначені підстави для повернення позовної заяви без розгляду, зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 цієї статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу - без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 56, 57, п.6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Приватному акціонерному товариству "ВФ Україна", м. Київ та додані до неї документи на 38 аркушах, в тому числі платіжне доручення №0010157565 від 17.08.2017 про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн. та поштовий конверт - без розгляду.
Суддя ОСОБА_1
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).