Справа № 681/1104/17
21 вересня 2017 р.
Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Горгулько Н.А.,
з участю секретаря - Олійник Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, треті особи - орган опіки і піклування - Полонська міська рада , служба у справах дітей Полонської районної державної адміністрації,
Позивач звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 є її сином , а ОСОБА_4 - невісткою, які є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З шестимісячного віку відповідачі залишили дитину на вихованні та утриманні ОСОБА_5 - матері ОСОБА_4, яка займалась її утриманням та вихованням до 9-річного віку, але в лютому 2015 року ОСОБА_5 померла і ОСОБА_2 на утримання та виховання забрала позивач. З моменту народження і по даний час відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, матеріальної допомоги на її утримання не надають. Рішенням органу опіки і піклування від 28 липня 2017 року визнано доцільним позбавити обох батьків ОСОБА_6 батьківських прав відносно дочки. Просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх дочки ОСОБА_6, до вирішення органом опіки і піклування питання призначення опіки дитину залишити проживати з нею, стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, вимоги позову підтримує.
Представник органу опіки та піклування - Полонської міської ради в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Представник Полонської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилась, в наданій письмовій заяві просила справу розглядати без її участі, проти позову не заперечує.
Відповідачі, в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, вимоги позову визнають.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи спір в межах заявлених вимог, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 15, 16, 18 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою відповідачів, яка народилась під час шлюбу, що розірвано 29.09.2007 року. Від народження і по даний час відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, матеріальної допомоги на її утримання не надають. В 2006 році прокурор Полонського району звертався з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав, проте суд надав можливість сторонам виправитись та виконувати свої батьківські обов'язки. Дитина проживала з бабою ОСОБА_5 і знаходилась на її утриманні до 9-річного віку, але після її смерті в лютому 2015 року позивач ОСОБА_1 забрала онуку до себе. Висновком органу опіки і піклування від 3 березня 2015 року місцем проживання ОСОБА_2 визначено з батьком, тобто відповідачем по справі - ОСОБА_3, однак він свій батьківський обов'язок не виконує, вихованням та утриманням дочки не займається. Рішенням органу опіки і піклування від 28 липня 2017 року визнано доцільним позбавити їх обох батьківських прав.
Згідно з п. 1 ст.155 СК України «Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим підлягають до задоволення.
За наведених обставин суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню їх доньки ОСОБА_2, що дає підстави позбавити їх обох батьківських прав.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
До вирішення органом опіки і піклування питання призначення опіки ОСОБА_2 залишити проживати з бабою - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 320 грн. судового збору з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: