19 вересня 2017 року Справа № 916/4692/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)
суддівВладимиренко C.B.,Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія"
на ухвалуГосподарського суду Одеської області від 22.03.2017
та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017
у справі№916/4692/15 Господарського суду Одеської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
доПублічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
простягнення коштів
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явилися
- відповідача: не з'явилися
- третьої особи: не з'явилися
У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанк Росії" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" про стягнення заборгованості у сумі 43 371 675,85 дол.США та 46 608 814,15 грн. за Договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 та Договором поруки від 26.04.2013.
24.02.2016 ухвалою Господарського суду Одеської області залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець".
21.03.2017 Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх. ГСОО № 723/17) до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії", Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", про:
- визнання недійсним п.2.11 Додатку № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в частині визнання недійсним п.2.11 Додатку № 1 до Договору, в редакції Договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014;
- визнання недійсним абз.3 п.6.6 Договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011, зі змінами та доповненнями, в частині збільшення на 2 (два) процентних пункти розміру маржі за порушення позичальником зобов'язання встановленого п.2.11 Додатку № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011, в редакції договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014 до Договору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2017 у справі №916/4692/15 згадану зустрічну позовну заяву (вх. ГСОО № 723/17) Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Судом зауважено на неправильності визначенні заявником кількості позовних вимог, що мало наслідком сплату судового збору у значно меншому розмірі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 (головуючий суддя Колоков С.І., судді Разюк Г.П., Принцевська Н.М.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2017 залишено без змін, однак з інших мотивів. Так, апеляційним судом наголошено на правильності визначення позивачем за зустрічною позовною заявою вимог, а саме як однієї немайнової вимоги, однак, і в такому випадку ним сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про судовий збір".
Не погоджуючись із прийнятими у справі ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 22, 60, 63 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017, а зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" прийняти до провадження. При цьому, заявник касаційної скарги наголошує на тому, що за подання зустрічного позову було сплачено судовий збір за одну позовну вимогу, однак була допущена помилка та судовий збір було сплачено за ставками 2016 року. Натомість, здійснена ним уже після винесення оскаржуваної ухвали місцевим судом, доплата судового збору у розмірі 222,00 грн., на переконання товариства, є достатньою підставою для скасування оскаржуваних ним рішень та прийняття зустрічного позову до провадження.
Відповідно до протоколу Вищого господарського суду України від 18.09.2017, у зв'язку із запланованою відпусткою судді Євсікова О.О., для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" у справі №916/4692/15, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шевчук C. Р., судді - Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Отже, до зустрічного позову ставляться такі специфічні вимоги: подання його до початку розгляду господарським судом справи та взаємна пов'язаність з первісним позовом. Недотримання цих вимог може мати наслідком, зокрема, відмову в його прийнятті на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України як такого, що поданий з порушенням припису частини 1 статті 60 цього Кодексу.
Окрім вказаних вимог, зустрічна позовна заява повинна також відповідати усім приписам розділу VІІІ Господарського процесуального кодексу України, що регулює подання позову, у тому числі щодо надання доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також дотримання правил поєднання вимог та заборони об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, коли сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Як встановлено судами, позивач за зустрічним позовом просить:
- визнати недійсним п.2.11 Додатку № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в частині визнання недійсним п.2.11 Додатку № 1 до Договору, в редакції Договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014 року, в редакції про відкриття кредитної лінії;
- визнати недійсним абз.3 п.6.6 Договору про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
У якості доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви товариством додано платіжне доручення № 7440 від 20.03.2017 на суму 1378,00 грн.
Повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач за зустрічним позовом мав сплатити судовий збір окремо за кожну із заявлених ним вимог у розмірі, встановленому частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" для вимог немайнового характеру, а саме - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3200,00 грн. (1600,00 грн. + 1600,00 грн.).
Натомість, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені товариством вимоги про визнання недійсним п.2.11 Додатку № 1 до Договору та визнання недійсним абз.3 п.6.6. Договору за своєю природою є однією вимогою немайнового характеру, відтак, судовий збір мав бути сплачений ним у розмірі 1600,00 грн. Подання товариством доказів сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн. має наслідком повернення такої позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовий збір сплачено не у повному обсязі.
Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду у зв'язку з наступним.
Як унормовано пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами від 01.09.2015 року) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду немайнового характеру - 1 розмір мінімального прожиткового мінімуму.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет" № 1801-VIII від 21.12.2016 встановлено, що з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1600 гривень.
Як роз'яснено пунктом 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як встановлено апеляційним судом, Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" звернулось із зустрічною позовною заявою до місцевого господарського суду 21.03.2017 до відповідачів Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії", Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про визнання недійсним п.2.11 Додатку № 1 до Договору та визнання недійсним абз.3 п.6.6. Договору, якими визначається розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.
Отже, як обґрунтовано зауважено апеляційним судом, товариством заявлена одна вимога немайнового характеру, відтак, належна до сплати сума судового збору становить 1600,00 грн. Натомість, як встановлено судами, товариством сплачено судовий збір у розмірі 1318,00 грн.
Відтак, оскільки на момент винесення судом першої інстанції ухвали про повернення зустрічної позовної заяви від 22.03.2017 судовий сбір не був сплачений у встановленому порядку і розмірі, остання мала бути повернута на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, доплата судового збору, здійснена заявником касаційної скарги уже після повернення судом зустрічної позовної заяви не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень та прийняння зустрічної позовної заяви до провадження.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів також звертає увагу товариства на приписи частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, якими стороні надано право повторного звернення із позовною заявою після усунення допущеного нею порушення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2017 у справі №916/4692/15 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я С.В. Владимиренко
С у д д я А.М. Демидова