ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.09.2017Справа №910/6463/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік";
до Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських
прав";
про стягнення 171 899,68 грн. та зобов'язання вчинити дії.
Суддя О.В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Кутах Д. О., представник, довіреність № б/н від 01.01.2017 р.;
Від відповідача: Безугла А. О.. представник, довіреність № б/н від 27.04.2017 р.;
Шалавінський О. В., представник, довіреність № б/н від 27.04.2017 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом, яким просить стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" 171 899,68 грн. винагороди (роялті), зібраної за використання належних йому об'єктів суміжних прав у 2015 році, а також зобов'язати відповідача здійснювати розподіл та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать позивачеві.
Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6463/17 від 24.04.2017, яку призначено до розгляду на 16.05.2017.
У судовому засіданні 16.05.2017 судом було отримано від відповідача відзив на позовну заяву, документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, задоволено клопотання відповідача про розгляд справи у закритому засіданні та оголошено перерву до 25.05.2017.
25.05.2017 у судовому засіданні було розглянуто та відхилено у зв'язку з безпідставністю клопотання позивача про витребування доказів (від обслуговуючої банківської установи відповідача виписки по рахунках за період з 01.01.2015 по 01.01.2016 та від податкового органу відповідача про особливості оподаткування відповідача у 2015 році), здійснено перехід до розгляду спору по суті, заслухано пояснення представників сторін та оголошено перерву у засіданні до 15.06.2017.
14.06.2017 позивачем подано до суду заперечення на відзив.
У судовому засіданні, що відбулося 15.06.2017, судом було відхилено клопотання позивача про залучення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, клопотання про витребування від відповідача доказів. За наслідками судового засідання було оголошено перерву до 29.06.2017.
У судовому засіданні 15.06.2017 р. представник позивача подав заяву про відвід судді Мандриченка О.В. у справі № 910/6463/16.
Ухвалою від 15.06.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" про відвід судді Мандриченка О.В. у справі № 910/6463/17 залишено без задоволення.
Ухвалою від 29.06.2017 у справі № 910/6463/17 було продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2017.
04.07.2017 представник позивача надав для залучення до матеріалів справи переклад звіту про частку світового музичного ринку компанії звукозапису за 2016 рік. У засіданні було оголошено перерву до 11.07.2017.
11.07.2017 судове засідання у справі № 910/6463/17 не відбулося через перебування судді на лікарняному та було призначене на 05.09.2017 (ухвала від 12.07.2017 в матеріалах справи).
05.09.2017 під час розгляду спору по суті представники сторін підтримали свої правові позиції у спору. Так, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити відповідно до ч. 4 ст. 42, п. "в" ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права", ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, стверджуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" є суб'єктом суміжних прав фонограм з каталогу Компанії UMG Recording services INC згідно з ліцензійним договором та договором розповсюдження на території України від 27.03.2014, а відповідач є організацією колективного управління, яка порушуючи права позивача, не виконує передбачений законодавством обов'язок зі здійснення розподілу та виплати винагороди за використання на території України об'єктів суміжних прав, виключні майнові права на які належать позивачеві та, всупереч численним зверненням позивача, не виконав свій грошовий обов'язок - не сплатив позивачеві винагороду (роялті), зібрану за використання об'єктів суміжних прав позивача у 2015 році в сумі 171 899,68 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, їх недоведеність та посилаючись на відсутність між сторонами договірних відносин та необхідних передумов для вчинення дій, які від Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" вимагає Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік".
Щодо відхилення клопотань позивача та залучення третіх осіб, суд зауважує, що вони є безпідставними, оскільки позивач не довів суду того, що вирішення спору по суті певним чином впливе не права та обов'язки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" по відношенню до однієї зі сторін у справі № 910/6463/17, а також того, що заявлені до витребування документи містять прямі факти, якими позивач доводить заявлені позовну вимоги. На переконання суду, заявлені до витребування документи і відомості безпосередньо не стосуються предмету доказування, здебільшого виходять за його межі.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ліцензійного договору та договору розповсюдження на території України від 27.03.2014 позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" є суб'єктом суміжних прав на фонограми з каталогу Компанії "Universal Music Group Recording services Incorporated" (юридична особа за законодавством США), точний перелік яких (міжнародний стандартний номер аудіо/відео запису ISRC, назва та ім'я артиста) вказано у додатку до цього договору.
Такий договір було укладено позивачем з іноземною музичною компанією на період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та продовжено до 31.12.2019 згідно з договором від 19.12.2016 про продовження терміну дії ліцензійного договору та договору розповсюдження на території України.
Об'єктами права інтелектуальної власності, права на які передані за цим договором, є фонограми та музичні відео. Невичерпний перелік фонограм, право на використання яких надано позивачу за договором, наведено у додатку до нього.
Відповідно вказаного договору територією, на яку позивачеві надаються права, є територія України.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що Компанія "UMG RECORDINGS SERVICES INC" надає позивачу, серед іншого, виключне право:
- розміщати на ринку, розповсюджувати та продавати записи, музичні відео шляхом звичайних оптових та/або роздрібних торгівельних каналів;
- надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації фонограм та музичних відео;
- збирати від організації колективного управління, назва якої повідомлятиметься Universal ліцензіату час від часу, на території та за обов'язкової умови, що реєстрація збирати будь-який такий дохід зроблена від імені Universal та/або будь-якої іншої третьої особи, назва якої повідомлятиметься Universal ліцензіату час від часу, дохід, що виникає в результаті такого використання фонограм на території. Якщо це не заборонено законами або підзаконними нормативними актами, ліцензіат має право збирати будь-який дохід, що виник до дати початку, але досі не був виплачений Universal або афіліатам.
На переконання позивача, відповідач - Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" відповідно до приписів ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зобов'язаний за зверненням позивача сплачувати йому винагороду за використання на території України об'єктів авторських і суміжних прав (фонограм), суб'єктом суміжних прав на які є Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" в силу ліцензійного договору та договору розповсюдження на території України від 27.03.2014.
За твердженням позивача, відповідач не виконує передбачений законодавством обов'язок і як уповноважена організація колективного управління, не розподіляє та не виплачує позивачеві зібрану винагороду, незважаючи на неодноразові письмові звернення.
З цих підстав, позивач вважає, що відповідач порушує чинне українське законодавство та його права, вчиняючи при цьому, протиправні та незаконні дії.
Посилаючись на до ч. 4 ст. 42, п. "в" ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права", ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду з позовом про примусове виконання обов'язку в натурі. Визначаючи ціну позову в частині позовних вимог про стягнення 171 899,68 грн., позивач керувався ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права", звітом про повторне відстеження результатів регуляторного акта та листа Об'єднання підприємств "Український музичний альянс".
Так, позивач вказує, що згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права" виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Частина 5 цієї ж статті встановлює, що розміри зазначених відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління.
У позові вказується, що відповідно до звіту про повторне відстеження результатів регуляторного акта, а саме: Постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 55 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року № 992", розміщеному у вільному доступі за посиланням: http://sips.gov.ua/ua/zvityresult організаціями колективного управління уповноваженими здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, (а саме ОП "Український музичний альянс" та ВГО "Всеукраїнське агентство авторських прав") за 2015 рік було зібрано винагороду на загальну суму 4 530 340,00 грн.
У зв'язку з вищезазначеним позивач зазначає, що він звернувся до уповноважених організацій колективного управління, відповідь надійшла лише від Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" про те, що збори відрахувань (відсотків), що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах за 2015 рік були здійснені в сумі 3 035 560, 19 грн., а середній відсоток відрахувань, що нараховувався за фонограми і виконання з каталогу групи компаній Universal Music, суб'єктом суміжних прав на які на даний час є позивач, з усієї суми зібраних відрахувань за 2015 рік становить11,50%. Таким чином, на думку позивача, розмір зібраних відповідачем відрахувань становить (4 530 340, 00 грн. - З 035 560,19 грн.) = 1 494 77981 грн., а розмір винагороди, що належить до сплати позивачу за 2015 рік становить 1 494 779,81 грн. х 11, 50% = 171 899,68 грн.
Так, у позовній заяві зазначається, що 23.11.2016 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити перелік об'єктів з каталогу позивача, за які відповідач зібрав винагороду, а також розмір винагороди, належної до сплати позивачу. Відповідний лист відповідач отримав 28.11.2016, проте відповідь не надав, виплату не здійснив.
Вивчивши правові позиції сторін, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх належними замовами доказування, суд не вбачає підстав для задоволення позову зважаючи на таке.
Позивач підтверджує, що не передавав відповідачеві належні йому суміжні права на колективне управління.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суб'єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про авторське право та суміжні права" майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.
Статтею 45 названого Закону передбачено, що суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.
У ст. 47 Закону України "Про авторське право та суміжні права" встановлено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом. Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.
Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права" організації колективного управління від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень повинні збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Законодавчою підставою для задоволення своїх позовних вимог позивач, серед іншого, визначає вказаний вище п. "в" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право та суміжні права", ст. 15 Цивільного кодексу України, де вказується, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та ч. 2 ст. 16, якій кореспондується ст. 20 Господарського кодексу України, якими передбачений такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі.
Виходячи з суті заявленого спору та позовних вимог, з'ясування їх правомірності, обґрунтованості і доведеності потребує, насамперед, встановлення факту того, чи вправі відповідач збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що належать позивачеві згідно з ліцензійним договором та договором розповсюдження на території України від 27.03.2014.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що не отримувало статусу уповноваженої організації колективного управління на збір такої винагороди та не здійснювало збирання винагороди, про яку йдеться у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Особа, яка вважає, що її права та інтереси порушені і для захисту яких вона звернулася до суду, тобто позивач у справі не довів суду наявності у відповідача статусу уповноваженої організації колективного управління на збір і розподіл спірної винагороди.
Згідно зі ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права" допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.
Порядок визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 № 309, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.06.2003 за № 437/7758. Так, для визначення юридичної особи такою уповноваженою організацією колективного управління вона, серед іншого, має отримати відповідне свідоцтво встановленого зразка за певною процедурою, що видається стосовно окремих видів і (або) всіх видів використання фонограм і (або) відеограм, передбачених у ч. 1 ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Судом встановлено, що Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" має свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності України Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 01.08.2008 № 14/2008.
Також, відповідач є уповноваженою організацією колективного управління на здійснення збирання і розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашній умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах (або) відеограмах, про що йому 29.12.2014 Державною службою інтелектуальної власності України було видано відповідне свідоцтво № 3/у.
Разом з тим, підтвердження того, що відповідач є організацією колективного управління, уповноваженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності на збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) під час розгляду спору виявлено не було.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача такої винагороди та про зобов'язання здійснити її розподіл та виплату за 2015 рік є безпідставними та недоведеними.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд критично ставиться до твердження позивача про бездіяльність відповідача та ігнорування його письмових звернень. Так, з матеріалів справи вбачається, що листом від 23.11.2016 № 3434 позивач вимагав від відповідача отримання переліку творів і фонограм, за використання яких відповідач зібрав винагороду за використання творів та інформацію про загальну суму роялті, зібрану за використання творів та фонограм, про суму щодо кожного твору і фонограми. Вказаний лист не містив додатків та будь-якого підтвердження того, що позивач вправі вимагати запитувані відомості, які є конфіденційною інформацією, що стосується господарської діяльності іншої юридичної особи. Більше того, цей лист не мав відтиску мокрої печатки, лише підпис керівника. До листа не було додано жодного документа про підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" майнових прав на музичні твориі посилань на документи, згідно з якими такі права позивачу були передані, каталог (перелік) фонограм, долучений не був.
Доказів направлення інших звернень суду подано не було.
Крім викладеного, необґрунтованими видаються позовні вимоги в частині визначення ціни позову. Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права" відповідач направляв листи-пропозиції щодо укладення договорів всім організаціям колективного управління, яких згідно з реєстром є 18. За твердженнями відповідача, станом на час розгляду справи договори про виплату відрахувань підписано з 11 організаціями колективного управління, жодна з яких не заявляла про свої права на твори із каталогу міжнародної музичної компанії UMG RECORDINGS SERVICES INC.
Поряд з викладеним, суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Київського апеляційного господарського суду у справі №910/25618/15, оскільки вона була скасована постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32-38, 44, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 20.09.2017 р.