ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.09.2017Справа №910/11932/17
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
простягнення 9 464,67 грн.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача Корнілов Л.О. - представник за довіреністю № 1103 від 11.05.17
від відповідача не з'явились
В судовому засіданні 20.09.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 9 464,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів Серії АМ №115039 від 28.01.2017, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статтей 993, 1166 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Honda Accord", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ТОВ "СТ "Домінанта", позивач просить суд стягнути з останнього 9 464,67 грн. в якості виплати страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11932/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.09.2017.
04.09.2017 до канцелярії господарського суду надійшло клопотання відповідача, у якому останній просив витребувати у позивача копію Акта (протоколу) огляду ТЗ та фотографії ТЗ "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, а також відкласти розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 суд в порядку ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 20.09.2017 та зобов'язав позивача надати суду додаткові докази по справі.
11.09.2017 через канцелярію суду позивач надав копію акту огляду автомобіля "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1 та відповідні фотографії, що були долучені до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 20.09.2017, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103042820206, з якого вбачається, що ухвала про відкладення розгляду справи була отримана відповідачем 14.09.2017.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
28 січня 2017 року за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів Серії АМ № 115039 ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" (надалі - позивач, страховик) було застраховано автомобіль марки "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, страхувальником та вигодонабувачем за договором є ОСОБА_2.
З довідки № 3017045610398039 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 09.02.2017 в м. Києві по просп. Московському 34А мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та "Honda Accord", державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 (б) , 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.05.2017 у справі № 3/756/1857/17.
11 лютого 2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку, у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ПАТ "Українська автомобільна корпорація", Автосервісна філія "Бровари-Авто".
Відповідно до Калькуляції ПАТ "Українська автомобільна корпорація", Автосервісна філія "Бровари-Авто" № КА-003791 від 13.02.2017 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, склала 13 582,57 грн.
За страховим випадком - ДТП що сталась 09.02.2017 за участю застрахованого автомобіля "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, згідно складеного страхового акту № UA2017020900062/L01/01 від 17.02.2017 позивачем було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 9 464,67 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 1398 від 17.02.2017 на суму 6 132,85 грн. та довідкою, якою повідомлено, що при виплаті страхового відшкодування по страховому акту було проведено акт взаємозаліку між ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 на недоотриману страхову премію у розмірі 3 331,82 грн.
Частиною 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що якщо страховик, здійснюючи страхове відшкодування, не може оцінити її загальний розмір у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
У листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія ОСОБА_5, який керував автомобілем "Honda Accord", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.05.2017 у справі № 3/756/1857/17.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_5 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АК/2538032), який діяв на момент вчинення ДТП та відповідно до якого був забезпечений транспортний засіб - автомобіль "Honda Accord", державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів Серії АМ № 115039 від 28.01.2017, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Chery Tiggo", державний номер НОМЕР_1.
В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АК/2538032) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн., таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в межах встановленого ліміту відповідальності за мінусом франшизи у розмірі 9 464,67 грн., що і відповідає розміру заявлених позовних вимог.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 464,67 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування у розмірі 9 464 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 67 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.09.2017
Суддя Пукшин Л.Г.