13 вересня 2017 року м. Київ К/800/17024/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Калашнікової О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року
у справі №751/2179/16-а
за позовом ОСОБА_4
до 1) Чернігівської митниці ДФС України,
2) заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути Віталія
Антоновича,
про визнання протиправною та скасування постанови в справі про
адміністративне правопорушення, -
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС України, заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 0434/10203/15 від 12.02.2016 року; закриття провадження за закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 467 МК України.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Чернігівської митниці ДФС України, заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути Віталія Антоновича про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено частково. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 0434/10203/15 від 12.02.2016 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Пахутою Віталієм Антоновичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС України задоволено. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.10.2015 старшим державним інспектором Маюренко О.П. складений протокол про порушення митних правил №0434/10203/15.
Згідно протоколу, позивачем вчинено дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
Заступником начальника Чернігівської митниці ДФС 12.02.2016 року винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0434/10203/15, відповідно до якої ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.
За змістом вказаної постанови, 04.10.2015 року о 14 год. 07 хв. у зоні митного контролю митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» по смузі руху «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «Тойота Авенсіс», р.н. НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_4 В ході перевірки було встановлено, що вищевказаний транспортний засіб ввезений в зоні діяльності Чернігівської митниці 11.05.2014 року через смугу руху «зелений коридор» на митну територію України в митному режимі «транзит» під керуванням громадянина України ОСОБА_4, який має постійне місце проживання на території України та на території Литовської Республіки. Станом на 04.10.2015 року вищевказаний транспортний засіб у строк, визначений п. 1 ст. 95 МК України за межі митної України не вивезений.
Не погоджуючись із зазначеною постановою № 0434/10203/15 від 12.02.2016 року про накладення адміністративного стягнення, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем пропущено строки накладення адміністративного стягнення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вчинене позивачем адміністративне правопорушення є триваючим за своїм характером, а відтак - постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята відповідачем правомірно в межах шестимісячного строку з дня виявлення такого правопорушення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
За визначенням статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно статті 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до частини 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
За правилами частини 3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Згідно з частиною 1 статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.
При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.
Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01 грудня 2003 року №22-34-1465, триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до листа Мін'юсту України від 17.07.2007 р. № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.
Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.
ОСОБА_4 ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 11 травня 2014 року, однак він не виконав обов'язку щодо вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку.
Як встановлено судами, митним органом таке правопорушення виявлене 04 жовтня 2015 року, про що свідчить складення відносно ОСОБА_4 протоколу про порушення митних правил №0434/10203/15.
При цьому, постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 12.02.2016 року, тобто в межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.
Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі №751/2179/16-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді