06 вересня 2017 року м. Київ К/800/29803/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання винити дії,
встановив:
Позивач звернулася з позовом до суду, у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо не включення при призначенні пенсії всіх складових її заробітної плати та щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії згідно її заяви з включенням до розрахунку заробітку наступних сум: надбавки за ведення військового обліку та бронювання військовозобов'язаних згідно постанови КМУ від 09.06.1994 №377, грошової винагороди згідно постанови КМУ від 24.02.2003 №212, виплати згідно Положення про Почесну грамоту, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 №202, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; премії з нагоди Дня державної служби, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням довідки Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.10.2016 №13-05/205; зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок її пенсії з розрахунку 90% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії наступних сум: надбавки за ведення військового обліку та бронювання військовозобов'язаних згідно постанови КМУ від 09.06.1994 року №377, грошової винагороди згідно постанови КМУ від 24.02.2003 №212, виплати згідно Положення про Почесну грамоту, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 №202, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; премії з нагоди Дня державної служби, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням довідки Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.10.2016 №13-05/205, починаючи з 03.09.2007.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.06.2017, залишенобю без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії наступних сум: надбавки за ведення військового обліку та бронювання військовозобов'язаних згідно постанови КМУ від 09.06.1994 №377; грошової винагороди згідно постанови КМУ від 24.02.2003 №212; виплати згідно Положення про Почесну грамоту, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 №202; матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; премії з нагоди Дня державної служби, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням довідки Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.10.2016 №13-05/205, починаючи з 01.11.2016. Зобов'язано Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії наступних сум: надбавки за ведення військового обліку та бронювання військовозобов'язаних згідно постанови КМУ від 09.06.1994 №377; грошової винагороди згідно постанови КМУ від 24.02.2003 №212; виплати згідно Положення про Почесну грамоту, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 №202; матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати; премії з нагоди Дня державної служби, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням довідки Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.10.2016 №13-05/205, починаючи з 01.11.2016 та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Судами встанволено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у пенсійному органі та з 03.09.2007 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
24.10.2016 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії з включенням до розрахунку пенсії всіх виплат, зазначених в довідці Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.10.2016 №13-05/205, які мали постійний характер, і з яких сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом від 06.12.2016 №22442/05 відповідач повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії з посиланням на те, що Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015 не передбачає проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» 16.12.1993 №3723-XII.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку пенсійного органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) (далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 33 Закону №3723-ХІІ заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
При цьому, частиною першою ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, згідно з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відмова пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з тим, що у заробіток для обчислення пенсії не були включені суми нарахованих та виплачених їй сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які було нараховано та сплачено страхові внески є неправомірною.
При цьому, посилання пенсйного органу на п. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII не приймається до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 «Прикінцеві положення» Закону №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта ;народного депутата України.
З аналізу законодавчих норм, вбачається, що вказана норма стосується призначення пенсій з 01.06.2015, а не перерахунку вже призначених пенсій.
Таким чином, у відповідача не було правових підстав для відмови позивачеві у перерахунку пенсії з включенням до заробітку для обчислення її пенсії сум, зазначених у довідці Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.10.2016 №13-05/205.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя В.Ф. Мороз