18 вересня 2017 року м. Київ К/800/30584/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Стародуб О.П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі за його позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДМС України в Одеській області від 21.02.2017р. №35; зобов'язання відповідача відповідно до статті 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2017р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р., у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України передбачено, що суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Камеруну, уродженцем м. Баленг та мешканцем м. Яунде, за національністю камерунець (бамилеке), за віросповіданням християнин-протестант.
З Камеруну позивач виїхав 26.12.2016р. грудня авіарейсом Яунде (Камерун) - Стамбул (Туреччина) - Бориспіль (Україна). На території Туреччини перебував 4 години. На територію України прибув 26.12.2016р. легально, на підставі паспортного документу, та візи. З метою отримання додаткового захисту позивач 09.02.2017р. звернувся до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області із заявою щодо визнання біженцем, або особою яка потребує додаткового захисту, у якій зазначив, що причиною виїзду з країни постійного проживання - Камерун є те, що у зв'язку зі зміною віросповідання з мусульманства на християнство, зі сторони родини, оточуючого населення, та представників угрупування Боко Харам на його адресу почали надходити погрози, та в грудні 2015 року на нього було скоєно напад, у зв'язку з чим позивач потрапив до медичного закладу.
За результатом розгляду справи №2017ОD0014 громадянина Камеруну ОСОБА_4 головним спеціалістом відділу соціальної інтеграції управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області Чегодар С.В. 21.02.2017р. складено Висновок щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у якому зазначено про відсутність під час проживання ОСОБА_4 в країні громадської належності, переслідувань, та проявів дискримінації щодо заявника зі сторони його родини.
Наказом ГУ ДМС України в Одеській області від 21.02.2017р. №35 позивачу відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що докази переслідування позивача за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань відсутні як у матеріалах справи, так і не були надані до ГУ ДМС України в Одеській області при розгляді заяви позивача про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Крім того, суди виходили з того, що позивачем жодних доказів на підтвердження звернення до правоохоронних органів країни його походження щодо свого переслідування, утисків або погроз, не надано, а також не надано доказів того, що він сповідував мусульманство, а наразі сповідує християнську релігію.
Зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Наведене свідчить про необґрунтованість касаційної скарги, викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2017р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі за його позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Стародуб
Суддя О.П. Стародуб