14 вересня 2017 року м. Київ К/800/23376/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування рішення, -
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.
У визначений строк недоліки усунуто.
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР №291543 від 13 березня 2017 року, винесену старшим інспектором Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Юськівим Р.С., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вранці 13 березня 2017 року він передав ключі від автомобіля марки «Фольксваген Крафтер», державний номерний знак НОМЕР_1, своєму брату ОСОБА_4, який вказаним автомобілем поїхав в м. Заліщики. В цей же день біля 13-ї години позивачу зателефонував його брат ОСОБА_4 та повідомив, що в автомобілі спрацювала сигналізація, яка заблокувала роботу двигуна. Вказаний автомобіль брат позивача залишив по вул. С.Бандери в м. Чорткові на стоянці і попросив позивача приїхати і забрати автомобіль. Після прибуття до м. Чортков до позивача підійшов старший інспектор Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та повідомив його про те, що позивач порушив Правила дорожнього руху України в зв'язку з чим виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР № 291543 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій зазначив про те, що позивач керував автомобілем та здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив пункт 15.3 «г» Правил дорожнього руху.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Так, судами встановлено, що 13 березня 2017 року старшим інспектором Чортківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Юськівим Р.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 №051636 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БР № 291543, з якої вбачається, що 13 березня 2017 року о 15 год 10 хв позивач керував автомобілем марки «Фольксваген Крафтер», державний номерний знак НОМЕР_2, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив пункт 15.9 «г» Правил дорожнього руху. Згідно вказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем надано належні та допустимі докази у справі в розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - фотофіксацію та відеозйомку, з яких підтверджено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим вина позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 цього Кодексу доведена та підтверджена, а інші посилання відповідача зводяться до переоцінки доказів.
Крім того, суди виходили з показань свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 13 березня 2017 року він виїжджав з вулиці Носса на вулицю С.Бандери в м. Чорткові та через те, що майже на перехресті, на відстані одного метра від перехрестя, стояв автомобіль марки «Фольксваген Крафтер» з ним майже не сталася дорожньо-транспортна пригода, у зв'язку з чим свідок звернувся до Чортківського відділу поліції з приводу порушення водієм вказаного автомобіля правил зупинки. А також пояснив суду, що водій вказаного автомобіля поводився агресивно, неадекватно, виражався нецензурною лайкою та погрожував.
Також суди виходили з того, що показання брата позивача ОСОБА_4 направлені на уникнення відповідальності позивача за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки такі показання об'єктивно іншими доказами не підтверджені. При цьому, показання позивача та його брата щодо спрацювання сигналізації та заблокування роботу двигуна не підтвердились, оскільки після оформлення відповідних документів, позивач без проблем запустив двигун автомобіля та поїхав.
Крім того, суди виходили з того, що у випадку блокування роботи двигуна автомобіль мав зупинитися по ходу його руху на проїжджій частині, а в даному випадку автомобіль знаходився збоку проїжджої частини, що спростовує твердження про блокування роботи двигуна.
Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не виконано вимоги статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - не встановлено особи, яка залишила автомобіль на стоянці, з яких причин транспортний засіб був залишений на перехресті та не з'ясовано до якого перехрестя автомобіль стояв ближче 10 метрів.
Крім того, представник позивача посилається на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не взято до уваги те, що зазначений вище автомобіль залишений на перехресті не позивачем, а його братом та у зв'язку із технічною поломкою. При цьому представник позивача посилається на необґрунтованість прийняття як доказ показання свідка ОСОБА_5, оскільки він не міг бачити, що саме позивач залишив на перехресті автомобіль.
Проте із вказаними доводами представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 погодитись не можна з огляду на те, що внаслідок таких протиправних дій позивача, як паркування (залишення) вказаного у справі автомобіля на перехресті вулиць Носса та С. Бандери, майже не сталася дорожньо-транспортна пригода із громадянином ОСОБА_5, який в свою чергу здійснював рух відповідно до правил дорожнього руху. Доказів того, що керував автомобілем не позивач, а його брат, в матеріалах справи немає. Судами такі обставини не встановлено. Крім того, до автомобіля після зупинки на перехресті підійшов саме позивач, а не його брат, внаслідок чого працівниками поліції складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності саме на позивача. Правових підстав для складання оскаржуваної постанови відносно брата позивача на момент виявлення правопорушення у відповідача не було.
Крім того, ні позивачем, ні його представником не надано до суду касаційної інстанції будь-яких доказів несправності автомобіля, а також не надано доказів здійснення будь-якого ремонту, виклику автомобільної технічної допомоги або евакуатору для транспортування автомобілю в той день на станцію для здійснення відповідного ремонту.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування рішення, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець