13 вересня 2017 року м. Київ К/800/22001/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , треті особи ОСОБА_2 , Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону Південного регіону України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4, 5 наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №1600 від 18 жовтня 2016 року «Про результати розслідування за фактом надмірно нарахованої та сплаченої помічником командира військової частини НОМЕР_2 - начальником фінансово-економічної служби підполковником ОСОБА_1 грошової допомоги ОСОБА_2 в сумі 238129,71 грн, що завдало шкоду державі».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що службове розслідування проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства, а висновки, викладені в оскаржуваному наказі, не підтверджуються жодними фактами.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 4, 5 наказу командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №1600 від 18 жовтня 2016 року «Про результати розслідування за фактом надмірно нарахованої та сплаченої помічником командира військової частини НОМЕР_2 - начальником фінансово-економічної служби підполковником ОСОБА_1 грошової допомоги ОСОБА_2 в сумі 238129,71 грн, що завдало шкоду державі».
Так, судами встановлено, що на підставі доповідної записки помічника командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 з правової роботи - начальника юридичної групи проведено службове розслідування з метою встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та встановлення винних осіб, а також вирішення питання щодо притягнення цих осіб до відповідної матеріальної відповідальності.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, затверджений командиром Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 18 жовтня 2016 року, яким за неналежне виконання службових обов'язків та зловживання службовими повноваженнями позивача, як помічника командира частини з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби, за порушення вимог пунктів 6, 20 та 22 Посадової інструкції та пункту 3.3.2 наказу Міністра оборони України від 12 листопада 2010 року № 590 «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України», а саме - не здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням фінансових та матеріальних ресурсів, допущенням порушення, у тому числі з корисливих мотивів, що спричиняють збитків, притягнуто до повної матеріальної відповідальності.
На виконання висновку службового розслідування відповідачем видано наказ №1600 від 18 жовтня 2016 року «Про результати розслідування за фактом надмірно нарахованої та сплаченої помічником командира військової частини НОМЕР_2 - начальником фінансово-економічної служби підполковником ОСОБА_1 грошової допомоги ОСОБА_2 в сумі 238129,71 грн, що завдало шкоду державі», який, як встановлено судами, є фактично продубльований з висновків службового розслідування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в діях позивача в частині нарахування ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні в сумі 118832,16 грн. вбачається виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання.
Крім того, суди виходили з того, що під час проведення службового розслідування за фактом надмірно нарахованої та сплаченої позивачем грошової допомоги ОСОБА_2 відповідачем не встановлено всіх фактичних обставин здійснення позивачем відповідних виплат, а отже і висновки, здійсненні за результатом проведення такої перевірки, є хибними та не відповідають дійсним обставинам, що мали місце. В свою чергу відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав до суду достатніх беззаперечних і належних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних позивачем рішень.
Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що у даному випадку дії позивача щодо нарахування ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні були здійснені саме на виконання судових рішень, які набрали законної сили та є обов'язковими до виконання. В свою чергу, висновки службового розслідування є суперечливими та безпідставними, оскільки під час службового розслідування збиралися докази щодо протиправності здійснених нарахувань та виплат без урахування рішень судів, якими вже надавалася оцінка правовому підґрунтю таких виплат ОСОБА_3 .
Крім того, апеляційний суд виходив з того, що матеріали службового розслідування не є належним та достатнім доказом правомірності притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності, оскільки вони не встановлюють факту заподіяння позивачем прямої дійсної шкоди через його протиправну поведінку у вигляді зловживання службовими повноваженнями, в тому числі з корисливих мотивів, не встановлюють вини позивача і причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди.
Військова частина - польова пошта НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
У касаційній скарзі Військова частина - польова пошта НОМЕР_1 посилається на те, що за результатами проведеного службового розслідування відповідачем встановлено надмірне нарахування та виплату позивачем протягом 2008 - 2010 років ОСОБА_2 грошової допомоги на загальну суму 118832,16 грн, що є незаконним та здійснено за відсутності будь-яких правових підстав, чим завдано Державі шкоду на загальну суму 118832,16 грн.
Також відповідач посилається на те, що матеріальна та дисциплінарна відповідальності - це різні види юридичної відповідальності, які регулюються різними нормативно-правовими актами, а тому суди неправильно застосували норми матеріального права та безпідставно застосували для вирішення справи норму статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до даних Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області ОСОБА_2 обчислено у 2005 році пенсію, виходячи з розміру місячного заробітку 2603,33 грн, а тому саме з цієї суми заробітку відповідно до вимог діючого законодавства і належало позивачу здійснити нарахування та виплату грошової допомоги ОСОБА_2 . Тобто, як стверджує відповідач, нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 підлягала грошова допомога в розмірі 33843,29 грн, оскільки за інші 13 років грошова допомога виплачена йому до звернення до суду.
Проте із вказаними доводами Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 погодитись не можна з огляду на те, що проведення позивачем нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги при звільненні здійснено саме на виконання судових рішень, які набрали законної сили та є обов'язковими до виконання, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що результати службового розслідування є суперечливими, безпідставними та хибними, оскільки відповідачем не встановлено всіх обставин проведення таких виплат та не враховано судові рішення, якими вже надавалась оцінка правовому підгрунттю виплати грошової допомоги при звільненні ОСОБА_2 , є правильним.
Також суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що матеріали службового розслідування не є належним та достатнім доказом правомірності притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності, оскільки всупереч пункту 3 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР вони не встановлюють факту заподіяння позивачем прямої дійсної шкоди через його протиправну поведінку у вигляді зловживання службовими повноваженнями, у тому числі з корисливих мотивів, не встановлюють вини позивача і причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , треті особи ОСОБА_2 , Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону Південного регіону України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець