10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сингаївський О.П.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
іменем України
"18" вересня 2017 р. Справа № 296/5159/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
позивача, представників сторін та третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "08" червня 2017 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, третя особа : Комунальне підприємство "Інспекція з благоустрою м. Житомира" про визнання рішення незаконним та його скасування ,
У червні 2016 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 117 "Про демонтаж тимчасових споруд" від 19.02.2016.
В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_3 посилався на те, що 10 березня 2011 року ним подано заяву, з додатками, голові Житомирської міської ради на розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності. На дану заяву ним не отримано відмови чи будь-якої офіційної відповіді. За принципом «мовчазної згоди» він розташував стаціонарну малу архітектурну форму павільйон громадського харчування по АДРЕСА_2. 19.02.2016 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради було прийняте оскаржуване рішення, пунктом першим якого зазначено про демонтаж самовільно розміщеної споруди громадського харчування з літнім майданчиком за адресом: АДРЕСА_2, а пунктом 4 були внесені зміни до п.2.11 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 63 від 03.02.2016 «Про затвердження порядку демонтажу тимчасових споруд …», яке в свою чергу є регуляторним актом. Посилаючись на те, що вказане рішення не було оприлюднено в засобах масової інформації, а також на те, що він не отримував ніякого припису про демонтаж споруди, і що демонтаж було проведено відразу через дві години після прийняття виконкомом рішення, позивач просив визнати його незаконним і скасувати.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 08.06.2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.02.2016 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради було прийняте рішення № 117 "Про демонтаж тимчасових споруд", яким вирішено :
1. Демонтувати самовільно розміщені тимчасові споруди, обладнання фізичної особт-підприємця ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
2. Управлінню комунального господарства міської ради виступити головним розпорядником коштів із демонтажу тимчасових споруд, обладнання, демонтаж тимчасових споруд, обладнання виконати згідно з додатком.
3. Рекомендувати Житомирському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області забезпечити громалдський порядок під час демонтажу тимчасових споруд.
4. Внести зміни в додаток до рішення міськвиконкому від 03.02.2016 № 6 "Про затвердження порядку демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення та рекламних засобів" та пункт 2.11 викладено в наступній редакції: "Власник (користувач) самовільно розміщених ТС чи РЗ упродовж одного календарного дня з дня винесення припису зобов'язаний здійснити демонтаж ТС чи РЗ за власний рахунок."
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновків, що ФОП ОСОБА_3 самовільно встановив споруду громадського харчування з літнім майданчиком за адресом: АДРЕСА_2 , без прийняття відповідного рішення Житомирською міською радою, а тому приймаючи рішення про демонтаж споруди, відповідач діяв на підставі та у межах, визначених Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача в частині демонтажу тимчасової споруди, з наступних міркувань.
Частиною 2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.
Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно пп.7 п. "а" ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені також ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", згідно ч.2 якої до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Пунктом 2.30 Порядку розміщення споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорту прив'язки, самовільного встановлення тимчасових споруд, така тимчасова споруда підлягає демонтажу.
Порядок демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, побутового соціально культурного чи іншого призначення та рекламних засобів затверджено рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.02.2016 року №63.
Згідно п. 2.3 Порядку № 63 демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, побутового соціально культурного чи іншого призначення та рекламних засобів, підставою для проведення демонтажу ТС та РЗ є рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про демонтаж ТС чи РЗ.
Після прийняття виконавчим комітетом Житомирської міської ради рішення про демонтаж ТС9РЗ) представником Уповноваженої особи вноситься п р и п и с власнику (користувачу ТС чи РЗ з вимогою усунення порушень благоустрою м.Житомира шляхом проведення демонтажу ТС чи РЗ.(п.2.4 Порядку № 63)
Пунктом 2.11 Порядку № 63 станом на 19.02.2016 року визначено, що власник (користувач) самовільно розміщених Тс чи РЗ протягом с е м и календарних днів з дня внесення припису зобов"язний здійснити демонтаж ТС чи РЗ за власний рахунок.
В разі нездійснення демонтажу власником (користувачем), демонтаж ТС (РЗ) здійснюється в примусовому порядку Уповноваженим органом п.2.12 Порядку № 63).
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято на підставі Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.7ч.1 ст.30 Закону України "Про благоустрій населених пунктів",Порядку розміщення споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, Правил благоустрою , забезпечення чистоти, порядку і дотримання тиші у м.Житомирі, затверджених рішенням Житомирської міської ради від 29.03.2012 № 325, Порядкук про демонтаж тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення та рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.02.2016 № 63 та у зв'язку з невиконанням припису комунального підприємства "Інспекція з благоустрію м. Житомира" від 15.02.2016 № 9/30.
Аналізуючи зміст вказаного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення в частині п.1,2,3 прийнято з порушенням наведених норм права.
Так, згідно наданого представником відповідача в процесі апеляційного розгляду копії припису від 15.02.2016 року № 9/30 видного ФОП ОСОБА_3, позивачу було пред'явлено вимогу про демонтаж тимчасової споруди за адресою АДРЕСА_2, із зобов"язанням повідомити виконання припису до 21.02.2016 року.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, демонтаж тимчасової споруди було проведено 19.02.2016 року, тобто, безпосередньо в день прийняття оскаржуваного рішення, а отже, при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено п.2.11,та 2.12 Порядку № 63 і демонтовано тимчасову споруду до спливу встановленого у приписі строку.
Проте, суд першої інстанції вирішуючи спір, не звернув уваги на наведене , внаслідок чого дійшов помилкових висновків щодо законності прийнятого рішення в п.1,2,3.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19 лютого 2016 року №117 "Про демонтаж тимчасових споруд"у п.1,2, 3 є таким, що прийнято не на підставі, у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення у п.4 відсутні, оскільки в цій частині рішення не зачіпає прав та інтересів позивача.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції у вказаній частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. а відтак, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
В решті позовних вимог слід відмовити з наведених підстав.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "08" червня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати п. 1, 2, 3 Рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.02.2017 року №117 "Про демонтаж тимчасових споруд".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: Т.В. Іваненко
Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "20" вересня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_3
3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014
4-третій особі: Комунальне підприємство "інспекця з благоустрою м.Житомира" - вул. Гагаріна 18,м.Житомир,10002
5- представник позивача: ОСОБА_5 - АДРЕСА_1, 10008 ,