20 вересня 2017 року м. Київ К/800/18749/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , Харківського національного університету внутрішніх справ України про стягнення заробітної плати,
ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ України щомісячну грошову допомогу у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно у розмірі 1500 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Відповідно до ст.102 Закону України "Про національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно зі ст. 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.
Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України №393 від 17.07.1992 р. «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Відповідно до п. 11 постанови КМУ особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.
Щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, що під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням.
Річний строк для виплати щомісячної грошової допомоги особам, зазначеним у абзаці першому цього пункту, обчислюється з дня звільнення їх із служби. Допомога виплачується з дня, що настає за датою, по яку особі нараховано грошове забезпечення при звільненні.
Судами було встановлено, та не спростовано відповідачем, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби за скороченням штатів, під час служби мав право на отримання окладу за військове (спеціальне) звання, зазначена сума щомісячної грошової допомоги позивачу не виплачена, після звільнення зі служби на обліку не перебуває і пенсію не отримує, що також підтверджується довідкою ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області.
Отже, у позивача є право на отримання щомісячної грошової допомоги.
Також, доводи відповідача щодо покладення обов'язку виплати суми допомоги на неналежного відповідача, суди вважають помилковими, оскільки відповідно до абзацу 4 п.11 постанови КМУ виплата щомісячної грошової допомоги здійснюється Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони через уповноважені ними органи. Отже обов'язкок здійснення виплати зазначеної суми допомоги покладено саме на Міністерство органів внутрішніх справ України.
Крім того, п.11 постанови КМУ встановлено випадки припинення виплати суми допомоги, зокрема особам, які в період отримання щомісячної грошової допомоги: - знову прийняті (призвані) на службу або поновлені на службі (посаді), виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем прийняття (призову) на службу або поновлення на службі (посаді); - були зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем реєстрації; - набули право на пенсію, зокрема від органів соціального захисту населення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем призначення пенсії. Якщо виплату пенсії припинено відповідно до законодавства протягом одного року після звільнення, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем припинення виплати пенсії.
Згідно зазначеної норми права встановлені випадки припинення виплати грошової допомоги при настанні певних обставин. Проте, судами було встановлено, що відповідачем виплата щомісячної допомоги позивачу не проводилася, доказів наявності обставин, які є підставою для припинення виплати, передбачених п.11 постанови КМУ відповідачем не надано.
У касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що саме в Харківському національному університеті внутрішніх справ України позивач отримував усі належні йому виплати та саме останній повинен здійснювати виплату ОСОБА_1 зазначену щомісячну грошову допомогу.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , Харківського національного університету внутрішніх справ України про стягнення заробітної плати.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.
Суддя М.М. Заїка