Справа № 689/687/17
Головуючий у 1-й інстанції: Соловйов А.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
14 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В березні 2017 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області з позовом до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області постановою від 03.05.2017 року вказаний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, решта осіб в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач перебуває на обліку в Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01.09.2014 року та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».
Пенсія йому обчислювалась з розрахунку 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі - відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на час існування відповідних відносин.
Постановою Ярмолинецького районного суду від 22.12.2014 р., яку залишено без зміну хвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 р., позов ОСОБА_3 було задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі щодо відмови включити до заробітної плати, з якої було визначено розмір пенсії державному службовцю ОСОБА_3 інші виплати за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2013 р. в сумі 15789,96 грн. (суми індексації заробітної плати в розмірі 11283,96 грн.; матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі 2241 грн.; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2265 грн.) на підставі його звернення від 29.10.2014 року.
Зобов'язано УПФУ в Ярмолинецькому районі включити до заробітної плати з якої було визначено розмір пенсії державному службовцю ОСОБА_3 зазначені виплати за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2013 р. в сумі 15789,96 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеної постанови суду відповідач у травні 2015 р. виплатив позивачу суму заборгованості, відповідно до виконавчого листа, виданого 25.03.2015 р. та здійснив перерахунок пенсії, однак, з розрахунку 70%.
27.02.2017 р. позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії з врахуванням 80% співвідношення, а також з урахуванням змін до розміру заробітної плати державних службовців на підставі довідки Ярмолинецької районної державної адміністрації від 27.02.2017 року № 30/05/-455/17.
Однак, листом № 2/К-7 від 28.02.2017 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що з 01.06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України „Про державну службу». Враховуючи, що на даний час закон не передбачає проведення перерахунку пенсії у т.ч. призначених згідно із Законом України «Про державну службу», скасовано п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 р., вважає відсутніми підстави для перерахунку пенсії.
Зі змісту листа вбачається, що не зважаючи на стверджування відсутність підстав, перерахунок пенсії все ж був здійснений, але з врахуванням 70% співвідношення, а не 80%, виходячи з якого позивачу було первинно нараховано пенсію.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну службу" №3723-XII, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
До таких висновків суд першої інстанції дійшов зокрема зазначаючи зокрема про протиправність дій відповідача стосовно здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 70%, а не 80%.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", №3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з матеріалами справи, пенсія позивачу була призначена з 01.09.2014 року в розмірі 80 % заробітку.
Разом з тим, відповідачем зазначено, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії діє норма Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” та ст. 37 “Про державну службу” в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку, якою передбачено розрахунковий розмір пенсії 70 відсотків.
Проте, колегія суддів зазначає, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії. В даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі, розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше як 90 відсотків заробітку.
Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного ОСОБА_4 України від 10.12. 2013 р. у справі № 21-420а13, від 02.12. 2014 року у справі №21-456а14.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача з цього приводу.
Що стосується позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки Ярмолинецької районної державної адміністрації від 27.02.2017 року № 30/05/-455/17 про зміну розміру заробітної плати державних службовців, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" (в чинній редакції на час призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28.12.2014 р. №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015 р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 р. №432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з 01.12.2015 р. встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15.12.2015 р., було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" .
Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
Отже, з 15.12.2015 р. чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".
На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Крім того, на час звернення позивача за перерахунком пенсії набрав законної сили Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889).
Відповідно п.2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889 визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців.
Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Тобто, у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
При вирішенні спірних правовідносин колегією суддів також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 р., в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.
Враховуючи наведені вище обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст.86 КАС України, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови №865 у редакціях, чинних на момент призначення йому пенсії.
Згідно статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії скасувати в частині задоволення позовних вимог про:
- визнання протиправними дії Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, які полягають у відмові здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідки Ярмолинецької районної державної адміністрації від 27.02.2017 р. №30/05-455/17 про підвищення посадового окладу завідувача сектору з питань опіки та піклування служби у справах дітей Ярмолинецької районної державної адміністрації та звернення ОСОБА_3 від 27.02.2017 року
- зобов'язання Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії державного службовця на підставі довідки Ярмолинецької районної державної адміністрації від 27.02.2017 р. №30/05-455/17 про підвищення посадового окладу завідувача сектору з питань опіки та піклування служби у справах дітей Ярмолинецької районної державної адміністрації та звернення ОСОБА_3 від 27.02.2017 року.
В цій частині прийняти нову постанову, про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 травня 2017 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 вересня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5