15 вересня 2017 року м. Київ К/800/30421/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» до Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, Національного антикорупційного бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» звернулося до суду із позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, яка полягала в непроведені ним обов'язкової перевірки особи, претендента на посаду першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на наявність відносно нього обмежень передбачених статтею 13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», статтею 12 Закону України «Про державну службу», та його відповідність вимогам статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», статті 4 Закону України «Про державну службу», перед його призначенням на посаду заступника Директора Національного антикорупційного бюро України;
- визнати протиправним Розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича щодо призначення ОСОБА_2 на посаду першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України від 24.04.2015р. №2-р;
- скасувати Розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича щодо призначення ОСОБА_2 на посаду першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України від 24.04.2015р. №2-р;
- зобов'язати Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича вчинити дії з оформлення звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з посади першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України у зв'язку із скасуванням Розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича щодо призначення ОСОБА_2 на посаду першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України від 24.04.2015р. №2-р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі статей 99, 100, Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обставини пропуску строків звернення до суду не є поважними і суд на підставі позовної заяви та доданих до неї документів, не знаходить підстав для визнання пропуску строків поважними.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Строки звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 99 КАС України. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 цього Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Судами встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, яка полягала в непроведені ним обов'язкової перевірки особи, претендента на посаду першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, яка мала місце в квітні 2015 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» зазначає, що про оскаржувану бездіяльність, дізналося 10 квітня 2017року з матеріалів розміщених інтернет-виданням « 1news», розміщеною 7 квітня 2017 року за веб адресою: (https://1news.com.ua/actualne/zastupnika-direktora-nabu-gizo-uglavu-priznachili-z-grubim-porushennyam-dokumenti.html).
Проте, інформація про призначення ОСОБА_2 на посаду Першого заступника Директора Національного антикорупційного бюро України у відповідності до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є публічною та відкритою (https://nabu.gov.ua/novyny/oficiyni-zayavy/predstavlennya-zastupnyka-ta-anons-konkursu).
Позов пред'явлено до суду 11 квітня 2017 року, тобто з моменту оприлюднення інформації про призначення ОСОБА_2 Першим заступником Директора Національного антикорупційного бюро України минуло більше двох років. При цьому суди дослідили обставини пропуску строку звернення до адміністративного суду і прийшли до обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, про залишення позовної заяви позивача без розгляду є обґрунтованим
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» до Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника Артема Сергійовича, Національного антикорупційного бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець