20 вересня 2017 року м. Київ К/800/23038/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва № 40/1 від 30 травня 2016 року; визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління ПФУ в Заводському районі м.Миколаєва № 44/5 від 10 червня 2016 року; зобов'язати управління ПФУ припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 та виплатити неналежно утримані кошти, зобов'язати управління ПФУ відновити розмір пенсії ОСОБА_1 до розміру, що передував прийняттю рішення № 40/1 від 30 травня 2016 року та зобов'язати управління ПФУ надати до суду звіт про виконання рішення суду протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 30 травня 2016 р. № 40/1, від 10 червня 2016 р. №44/5. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснювати виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 квітня 2016 р. відповідно до відомостей автоматизованої системи обробки документів з призначення і виплати пенсій із зареєстрованого заробітку, з якого обчислюється пенсія, та зареєстрованого страхового стажу, до отримання ним довідок, що спростовують зареєстровану інформацію. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області подати звіт про виконання судового рішення в 15 денний строк з дня набрання ним законної сили.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва № 40/1 від 30 травня 2016 року та № 44/5 від 10 червня 2016 року. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області припинити утримання з пенсії ОСОБА_1 та виплатити утримані кошти на підставі рішень начальника управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва № 40/1 від 30 травня 2016 року та № 44/5 від 10 червня 2016 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
З 31.05.2009 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням управління ПФУ від 30 травня 2016 р. № 40/1 встановлено, що за період з 01 лютого 2013 р. по 31 березня 2016 р. утворилася переплата в сумі 18032,34 грн. у зв'язку із наданням недостовірних відомостей про суми заробітної плати за період з 01.01.1991 р. по 31.12.1995 р. Зазначено, що вказана сума переплати підлягає поверненню відповідно до ч. 1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з липня 2016 р. до повного погашення.
Згідно з рішенням управління ПФУ від 10 червня 2016 р. № 44/5 сума переплати, що утворилася за період з 01.02.2013 р. по 31.03.2016 р., становить 18256,84 грн., оскільки розмір переплати, зазначений в рішенні про утримання надміру виплачених сум пенсій від 30.05.2016 р. № 40/1, було визначено з урахуванням доплати за період з 01.04.2016 р. по 30.06.2016 р.
Листом управління ПФУ від 08 грудня 2016 року № 243-А-7 повідомлено позивача, що в зв'язку зі зникненням її пенсійної справи, управлінням ПФУ проведено роботи щодо її відновлення. За результатами проведеної роботи витребувано довідку про заробітну плату від 28.04.2016 року № 16 за 1991-1995 роки в КП «Миколаївліфт». Проаналізувавши дані вищезазначеної довідки та розрахунку № 1 «Заробітна плата (довідка) в електронному особовому рахунку № 163394» відповідачем встановлена значна розбіжність в розмірі заробітної плати в кожному місяці.
Відповідно до ст.50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно зі ст.103 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Суд дійшов висновку, що відповідач не навів у своєму рішенні обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку пенсіонера при наданні ним довідки у 2013 році для перерахунку пенсії, його обізнаності щодо недостовірності даних, які враховувались при перерахунку пенсії.
Відповідно до ст.101 Закону 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно статті 106 Закону № 1058-IV посадові особи суб'єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Отже, відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, законодавець поклав на роботодавця (страхувальника).
Оскільки ст.50 Закону № 1058 визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, а саме внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, що не має місце бути в даному випадку, суд дішов висновку про протиправність рішень управління ПФУ щодо утримання з позивача надміру виплачених сум та вважає обґрунтованими вимоги щодо повернення стягнутих сум.
Крім того, враховуючи, що матеріали відновленої пенсійної справи позивача містять нову довідку КП «Миколаївлифт» про заробітну плату позивача за період роботи з січня 1991 року по грудень 1995 року, та достовірність її даних підтверджується актом перевірки управління ПФУ, суд дійшов висновку, що саме ця довідка має бути врахована при перерахунку пенсії позивача.
У касаційній скарзі Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.
Суддя М.М. Заїка