20 вересня 2017 року м. Київ К/800/23219/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішних справ України в Сумській області , Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області про стягнення заробітку,
Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Сумського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому просив: стягнути з УДАІ при УМВС України в Сумській області на його користь: за 2007 рік - 954, 98 грн., за 2008 рік - 5 166,31 грн., за 2009 рік - 7 626, 44 грн., за 2010 рік - 6 165,26 грн., за 2011 рік 3181, 25 грн., а всього загальну суму 23 094,24 грн. заборгованості по заробітку та стягнути наступні суми індексації: за 2007 рік - 794 08,82 грн., за 2008 рік - 342 992,25 грн., за 2009 рік - 281 179,43 грн., за 2010 рік - 161 703, 32грн., за 7 місяців 2011 року - 64 473,09 грн., а всього на загальну суму 929 756,91 грн.; стягнути з УМВС України в Сумській області на його користь: за 2011 рік - 2 455, 85 грн., за 2012 рік - 12 480, 96 грн., а всього на загальну суму 14936,81 грн. заборгованості по заробітку та стягнути наступні суми індексації: за 5 місяців 2011 року - 47134,76 грн., за 2012 рік - 230 045,16 грн., а всього на загальну суму 277 179,92 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 2005 року проходив службу в УМВС України в Сумській області і наказом начальника УМВС України в Сумській області № 280 о/с від 20.08.2015 звільнений з посади інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Суми, підпорядкованого УМВС України в Сумській області за п. "ж" п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Позивач вважав, що протягом 2007 - 2012 років керівництвом УМВС України в Сумській області йому недонараховано заробітну плату за роботу у вихідні та святкові дні, роботу в надурочний та нічний час.
Статтею 22 Закону України «Про міліцію» та пунктом 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України передбачено, що для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
Згідно пунктів 3.7.4 та 3.7.5 Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством робочий час в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499, підставами залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ. Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.
Отже, працівники органів внутрішніх справ можуть бути залученні до понаднормової служби чи служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні лише на підставі письмових наказів керівників органів внутрішніх справ та затверджених такими керівниками графіків нарядів чергувань.
Таким чином, єдиною підставою для нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення за роботу у вихідні та святкові дні, роботу в надурочний та нічний час є письмовий наказ та графіки нарядів чергувань, затверджені керівником органу внутрішніх справ.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, письмові накази про залучення позивача до понаднормової служби чи служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні не приймалися та графіки чергувань не затверджувалися, а отже у задоволенні позову необхідно відмовити.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судові інстанції мали у своєму розпорядженні усі наявні докази, однак, допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішних справ України в Сумській області , Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області про стягнення заробітку.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.
Суддя М.М. Заїка