14 вересня 2017 року м. Київ К/800/26878/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Козачелагерської сільської ради Гуріна Олександра Олексійовича, Козачелагерської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій та рішення, скасування рішення, -
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 4 серпня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк для усунення вказаних недоліків.
У визначений строк недоліки усунуто.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати нечинним та скасувати розпорядження голови Козачелагерської сільської ради Олешківського району від 29 вересня 2016 року № 111 «Про створення комісії» та визнати неправомірними дії членів комісії з перевірки роботи Козачелагерської сільської бібліотеки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо проведення перевірки Козачелагерської сільської бібліотеки та складенню Акту перевірки від 29 вересня 2016 року.
Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Так, судами встановлено, що згідно розпорядження голови Козачелагерської сільської ради Олешківського району позивача з 18 червня 2003 року призначено на посаду бібліотекаря Козачелагерської сільської бібліотеки, а з 1 лютого 2010 року переведено на посаду завідуючої цієї бібліотеки згідно розпорядження №4-к від 1 лютого 2010 року.
Також судами встановлено, що згідно Положення про сільську бібліотеку с. Козачі Лагері Цюрупинського району Херсонської області бібліотека підпорядкована Козачелагерській сільській раді Цюрупинського району Херсонської області та не має статусу юридичної особи; завідуючу та бібліотекаря призначає та звільняє голова сільської ради у відповідності з трудовим законодавством.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказаний спір не є публічно-правовим, відповідачі у даних правовідносинах не виступають як суб'єкти владних повноважень та не здійснюють по відношенню до позивача владних, управлінських функцій, а тому даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що всі публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, належать до адміністративної юрисдикції і за компетенцією мають бути розглянуті адміністративними судами.
Проте із вказаними доводами ОСОБА_1 погодитись не можна з огляду на те, що згідно частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Статтею 3 цього Кодексу надано визначення поняття суб'єкт владних повноважень, а саме - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у спірних правовідносинах Козачелагерська сільська рада Цюрупинського району Херсонської області не є суб'єктом владних повноважень та не здійснювала владно-управлінські функції по відношенню до позивача, є правильним.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Козачелагерської сільської ради Гуріна Олександра Олексійовича, Козачелагерської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання неправомірними дій та рішення, скасування рішення, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець