Справа № 127/12325/17
Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
14 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Томашук А.В.,
представника позивача - ОСОБА_2, представник на підставі договору про надання правової допомоги
представника відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.07.2017 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову №9 від 24.02.2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, стягнуто судовий збір, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач вказав, що висновки викладені в постанові не відповідають обставинам справи, а також судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, згідно зі змісту оскаржуваної постанови №9 від 24.02.2017 року, ОСОБА_4 самочинно виконала будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення під № 3 по вул. Наливайка, 2 у м. Вінниці, а саме: збільшила геометричні розміри належної їй частини будівлі (нежитлове приміщення), шляхом влаштування нового фундаменту поряд з існуючим, мурування стін на новому фундаменті із газоблоку товщинною 300 мм., монтажу в них віконних блоків із метало пластикових конструкцій та з опиранням металевих конструкцій перекриття, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушила вимогу пункту 2 частини 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Визнано винною ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. (а.с.10-11).
В Акті перевірки 28-ПП від 14.02.2017 року вказано, що позапланову перевірку проведено в присутності ОСОБА_4, за результатами перевірки встановлено: що ОСОБА_4 здійснила укріплення будинку шляхом підсилення фундаменту (залито по периметру бетонне вимощення). Під час виїзду порушень в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не виявлено (а.с.17).
У приписі № 5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил зазначено: ОСОБА_4 самочинно виконала будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення під № 3 по вул. Наливайка, 2 у м. Вінниці, а саме збільшила геометричні розміри належної їй частини будівлі (нежитлове приміщення), шляхом влаштування нового фундаменту поряд з існуючим, мурування стін на новому фундаменті із газоблоку товщинною 300 мм., монтажу в них віконних блоків із метало пластикових конструкцій та з опиранням металевих конструкцій перекриття, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушила вимогу пункту 2 частини 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, у приписі вказано, що примірник припису ОСОБА_4 одержала, однак нижче зазначено, що ОСОБА_4 відмовилась від отримання та підпису в примірнику, нижче вказано, що примірник припису надіслано поштою, відділення поштового зв'язку № 50, вул. Соборна, 8, що саме по собі суперечить одне одному (а.с.25).
У протоколі про адміністративне правопорушення від 14.02.2017 року зазначено, що ОСОБА_4 відмовилась від підпису у протоколі, а також відмовилась від отримання протоколу (а.с.26).
Відсутність будь яких реконструкцій нежитлового приміщення доводиться технічним паспортом на нежитлове приміщення під № 3 по вул. Наливайка. 2 у м. Вінниці, що належить ОСОБА_4 (інвентаризаційна справа № 612) який виготовлений станом на 08.02.2017 року. Згідно технічного паспорту збудовані самочинно прибудова літ «А3» та фундамент літ. «ф» (технічні параметри зазначені станом ще на 02.12.2015 року), однак вказані приміщення ОСОБА_4 не належать. У відповідності до договору купівлі продажу позивачу належить нежитлове приміщення під №3 загальною площею 80,2 кв.м., яке розташоване в м. Вінниці, по вул. Наливайка, будинок під номером 2, вулиця Маяковського, будинок під № 27 і це приміщення в технічному паспорті позначено під літерою «А», де на момент технічної інвентаризації не виявлено та не встановлено жодних самочинно збудованих чи реконструйованих приміщень, або проведених будівельних робіт (а.с.14-15, 18-19).
Задовольняючи позовні вимоги частково судом першої інстанції зазначено, що матеріалами справи підтверджено факт протиправних дій Департаменту архітектурно будівельного контролю Вінницької міської ради, а тому постанова №9 від 24.02.2017 року підлягає скасуванню.
Також, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, рішення суду в цій частині не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд не переглядає його в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.
Так, Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради винесено постанову № 9 по справі про адміністративне правопорушення, якою встановлено, що гр. ОСОБА_4 самочинно виконала будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення під номером 3 по вул. Наливайка, 2 у м. Вінниці, а саме: збільшила геометричні розміри належної їй частини будівлі (нежитлове приміщення), шляхом влаштування нового фундаменту поряд з існуючим, мурування стін на новому фундаменті із газоблоку товщинною 300 мм, монтажу в них віконних блоків із метало пластикових конструкцій та з опиранням металевих конструкцій перекриття, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушила вимогу пункту 2 частини 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Визнано винною ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Процедуру здійснення вказаних заходів врегульовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.
За приписами п.п. 1 п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно п.7 даного Порядку встановлено, що підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки». Даний перелік є вичерпним, і перелічених підстав відповідачем не зазначено в акті перевірки.
Крім того, вищенаведеним Порядком передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб'єктів містобудування. Так, під час проведення перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (ч. 4 п. 7 Порядку), де повинен бути вказаний наказ для проведення перевірки; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку).
У п. 13 Порядку визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку).
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п. 21 Порядку).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
У п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466, встановлено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення..
Відповідно до ч. 7 ст. 96 КУпАП діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку мається на увазі виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації (ч. 6 ст. 96 КУпАП)
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами по справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відсутність будь-яких реконструкцій нежитлового приміщення доводиться технічним паспортом на нежитлове приміщення під № 3 по вул. Наливайка, 2 у м. Вінниці, що належить ОСОБА_4 (інвентаризаційна справа № 612) який виготовлений станом на 08.02.2017 року. Згідно з технічним паспортом збудовані самочинно прибудова літ «А3» та фундамент літ. «ф» (технічні параметри зазначені станом ще на 02.12.2015 року), однак вказані приміщення ОСОБА_4 не належать, їй у відповідності до договору купівлі продажу від 27.03.2015 року належить нежитлове приміщення під №3 загальною площею 80,2 кв.м., яке розташоване в м. Вінниці, по вул. Наливайка, будинок під номером 2/вулиця Маяковського, будинок під № 27 і це приміщення в технічному паспорті позначено під літерою «А» де на момент технічної інвентаризації не виявлено та не встановлено жодних самочинно збудованих чи реконструйованих приміщень, або проведених будівельних робіт (а.с.14-15, 18-19).
Також відповідно до абз. 4 п. 1.1 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.03.2015 року сторони цим договором стверджують, що жодних самочинних перепланувань чи переобладнань на момент відчуження нежитлового приміщення з часу виготовлення вказаного вище технічного паспорта немає та технічна характеристика житлового приміщення залишилась незмінною.
До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення шляхом збільшення частини будівлі взагалі не межують з нежитловим приміщенням, власником якого є ОСОБА_4 (а.с. 18-19).
Крім того, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до виклику Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про оскаржувану постанову позивач дізналась 24.04.2017р., після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Також матеріали справи містять виписку із медичної карти стаціонарного хворого, про те що ОСОБА_4 з 02.05.2017 року по 31.05.2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні.
Однак, відповідач стверджує, що оскаржувана постанова була направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується квитанцією поштового відправлення. Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність квитанції ще не свідчить про отримання позивачем поштового відправлення, до того ж надані суб'єктом владних повноважень повідомлення про вручення поштового відправлення не містять ознак вручення адресату поштової кореспонденції (а.с. 41-44), а тому дані посилання відповідача є необґрунтованими.
А тому, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, які викладені в ухвалі від 22.06.2017 року про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту архітектурно будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки позивач в даному випадку не є суб'єктом правопорушення, який виконував будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 вересня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6