12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1741/17
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача/апелянта ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» про стягнення податкового боргу з банківських рахунків підприємства,-
24 березня 2017 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» (далі - ПП «ВКФ «Мікромегас») про стягнення податкового боргу в розмірі 1583520,12 гривень з банківських рахунків підприємства.
В обґрунтування позову зазначено, що в порушення п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПП «ВКФ «Мікромегас» не сплачено узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в результаті чого за ПП «ВКФ «Мікромегас» рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1583520,12 гривень. В добровільному порядку заборгованість відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернувся до суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року адміністративний позов ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області був задоволений. Стягнуто з розрахункових рахунків Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» (код ЄДРПОУ 30199632, 65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18-А), а саме: р/р: №26006300423056 Одеське обласне управління АТ ОЩАД м. Одеса (укр. грн.), МФО: 328845; р/р: №26061010015980 ОРУ АТБ «Фінанси та кредит» м. Одеса (укр. грн.), МФО: 328823; р/р: №26009256051840 ПАТ «Марфін банк» (долар США), МФО: 328168; р/р: №26008256051 ПАТ «Марфін банк» (укр. грн.), МФО: 328168; р/р: №26000000015810 Ф ОРУ АТБ «Фінанси та кредит» м. Одеса (рос. руб.), МФО: 328823; р/р: №37518000044657 Казначейство України (ел. адм. подат.) (укр. грн.), МФО: 899998; р/р: №26004013035393 ПАТ «Сбербанк» (укр. грн.), МФО: 320627; р/р: №26005001035393 ПАТ «Сбербанк» (укр. грн.), МФО: 320627; р/р: №26059013035393 ПАТ «Сбербанк» (укр. грн.), МФО: 320627; р/р: №26040300423056 Одеське обласне управління АТ ОЩАД м. Одеса (укр. грн.), МФО: 328845; р/р: №26102001035393 ПАТ «Сбербанк» (укр. грн.), МФО: 320627; р/р: №37127030199632 ГУ ДКСУ в Одеській області (укр. грн.), МФО: 828011; р/р: №26009924419833 АБ «Укргазбанк» (долар США), МФО: 320478; р/р: №26009924419833 АБ «Укргазбанк» (євро), МФО: 320478; р/р: №26009924419833 АБ «Укргазбанк» (укр. грн.), МФО: 320478 податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 1583520,12 (один мільйон п'ятсот вісімдесят три тисячі п'ятсот двадцять гривень 12 копійок) на р/р: №33113029700008, код платежу 14010100, Одержувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 38016923, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО: 828011.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПП «ВКФ «Мікромегас» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою повністю відмовити у задоволені адміністративного позову ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідача/апелянта ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «ВКФ «Мікромегас» (код ЄДРПОУ 30199632) зареєстровано, як юридична особа 26.10.1998 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 12.11.2004 року за №15561200000002707 (а.с. 8-10), та знаходиться на обліку, як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 28.10.1998 року за №4299 (а.с. 11).
Відповідно до ст. 67 Конституції України та п. 16.4 ст. 16 ПК України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
п. 49.1., п.п. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України регламентує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України передбачає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звітні податкові декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких ПП «ВКФ «Мікромегас» було самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: №9081035110 від 19.05.2016 року - в розмірі 309360,00 грн. (а.с. 15), №9101991455 від 17.06.2016 року - в розмірі 108388,00 грн. (а.с. 16), №9125238115 від 20.07.2016 року - в розмірі 276087,00 грн. (а.с. 17), №9172970121 від 20.09.2017 року - в розмірі 77681,00 грн. (а.с. 18), №9222633700 від 18.11.2016 року - в розмірі 252589,00 грн. (а.с. 19-21), №9246224351 від 19.12.2016 року - в розмірі 487378,00 грн. (а.с. 13-14).
29.09.2016 року працівниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено перевірку ПП «ВКФ «Мікромегас», за результатами якої було складено акт камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету №4970/15-53/12-02 від 29.09.2016 року, згідно висновків якого встановлено порушення ПП «ВКФ «Мікромегас» вимог п. 203.2 ст. 203, п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість (а.с. 23).
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0022931202 від 06.10.2016 року, яким до ПП «ВКФ «Мікромегас» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 48906,34 грн. (а.с. 22).
Зазначене податкове-повідомлення рішення було отримано відповідачем 18.10.2016 року, що підтверджується підписом відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 22).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученим та на теперішній час є узгодженим, оскільки не було оскаржено ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у зв'язку з несплатою ПП «ВКФ «Мікромегас» узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було вжито заходи щодо погашення податкового боргу ПП «ВКФ «Мікромегас», а саме: направлено платнику податків податкову вимогу за №504-25 від 18.04.2015 року, щодо сплати суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 18.04.2014 року в розмірі 565833,82 гривень (а.с. 38).
Зазначена податкова вимога була отримана ПП «ВКФ «Мікромегас», що підтверджується підписом повноважного представника ПП «ВКФ «Мікромегас» на корінці податкової вимоги (а.с. 38).
Таким чином суд першої інстанції правильно виходив з того, що вищезазначена податкова вимога відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученою та на теперішній час є узгодженою, оскільки не була оскаржена ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Враховуючи приписи п. 59.5 ст. 59 ПК України та те, що сума податкового боргу з 2014 року, що обліковувалась за ПП «ВКФ «Мікромегас», змінювалась, проте в повному обсязі погашена не була, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкова вимога додатково не надсилалась.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за ПП «ВКФ «Мікромегас» по узгодженим грошовим зобов'язанням станом на момент розгляду справи збільшилась та складає 1583520,12 гривень, що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 24-35).
Відповідно до вимог п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
Таким чином, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України орган ДПІ здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
При цьому колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції та позивачем при розрахунку суми податкового боргу не були враховані деякі суми, сплачені відповідачем на погашення боргу, оскільки з вищеперерахованих матеріалів справи вбачається зворотне, в зв'язку з чим це не знайшло свого підтвердження підчас апеляційного розгляду зазначеної справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області в повному олбсязі.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов