19 вересня 2017 року м. Київ К/800/34098/16
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий);
Горбатюка С.А.,
Калашнікової О.В..
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі за позовом відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
Відділ освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області звернувся до суду з позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, відділ освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає не задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що в лютому 2016 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на підставі направлення від 02 лютого 2016 року №61 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділу освіти Сарненської райдержадміністрації по вул. Суворова, 8, м. Сарни, Рівненська область, а саме: об'єкта будівництва «Капітальний ремонт котельні Люхчаської ЗОШ І-ІІІ ступенів на вул. Центральна, 6, с. Люхча Сарненського району», за результатами якої складено акт від 05 лютого 2016 року №61.
В ході перевірки відповідачем виявлено, що техніко-економічні показники об'єкта (з урахуванням технічної інвентаризації), зазначені в пункті 14, в тому числі загальна площа будівлі, 218,5 кв.м декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності на об'єкт будівництва: Капітальний ремонт котельні ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Центральна, 6, с. Люхча Сарненського району, зареєстрована управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 01 лютого 2016 року №РВ143160320682 є недостовірними, оскільки на час проведення перевірки наявна прибудова до будівлі котельні - приміщення складу для зберігання твердого палива розміром 4,5 м х 17,5 м.
Так, під час проведення будівельних робіт з капітального ремонту до будівлі котельні проведено виконання будівельних робіт з будівництва добудови до приміщення котельні Люхчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Центральна, 6, с.Люхча Сарненського району Рівненської області - складу для зберігання твердого палива, що не передбачено проектною документацією, монтажні роботи твердопаливного котла «Квартал-250» проведено з втручанням в конструктивні елементи, зокрема, змінено люки для подачі палива на самостійно виготовлені із несертифікованого металу, що є порушенням пунктів 9.3, 9.6 ДБН А.3.1.-5-2009 «Організація будівельного виробництва», приміщення складу палива не обладнане автоматичною протипожежною сигналізацією, що є порушенням пункту 9.16 таб. А.2 ДБН «Системи пожежного захисту», не встановлено сертифіковані протипожежні двері в побутових приміщеннях котельні та у протипожежній стіні, що відокремлює склад палива від котельні, що є порушенням пункту 4.113 ДБН В.1.1.7 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», не виконано вогнезахисне оброблення дерев'яних конструкцій в приміщенні складу палива, що є порушенням п. 2.5 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки».
На час проведення перевірки виконані роботи: влаштовано стовпчасті фундаменти 0,6м х 0,6м глибиною 1,0 м; стіни влаштовано із ребристих плит та цегли, покрівля влаштована із листів метало профілю ,а отже зазначена в пункті 17 декларації інформація, що на об'єкті виконані всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, є недостовірною.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято приписи №29 та №30 від 05 лютого 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Крім того, відповідачем 16 лютого 2016 року прийнято постанову №17-4.3/5, якою відділ освіти Сарненської райдержадміністрації визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 124020 грн.
Вважаючи таку постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пунктів 16-18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок) визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Відповідно до пункту 20 Порядку протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Згідно з пунктом 22 Порядку постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Положеннями статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема, експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Так, судами встановлено, що позивачем виконано будівельні роботи з будівництва прибудови до приміщення котельні - приміщення складу для зберігання твердого палива розміром 4,5 м на 17,5 м без реєстрації декларації про початок виконання таких будівельних робіт і такі роботи не передбачено проектною документацією.
При цьому вказана прибудова до приміщення котельні не є окремим об'єктом будівництва, що встановлено постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі №817/301/16.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суди встановивши, що позивачем зазначені недостовірні відомості у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням абзацу 4 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», дійшли обґрунтованого висновку про правомірність постанови відповідача від 16 лютого 2016 року №17-4.3/5.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене, оскаржувані рішення судів є законними та обґрунтованими і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: