19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/7400/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Федусик А.Г., Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Херсонському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Херсонської області, а саме: визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії державного службовця в розмірі 90 % заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2017 року, відповідно до постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно застосовано норми чинного законодавства під час вирішення спірних правовідносин, так як позивач має право на перерахунок пенсії на підставі положень ЗУ «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів, що діяли під час призначення пенсії.
Крім того, апелянтом зазначено, що надане право на перерахунок пенсії під час її призначення не може обмежуватися у подальшому будь-якими новими нормативно-правовими актами, так як таке обмеження суперечить Конституції України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.
При цьому, 11 квітня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013.
В свою чергу, листом пенсійного органу від 27 квітня 2017 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі поданої заяви.
Не погоджуючись з отриманою відмовою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується судова колегія, про відмову у задоволенні позовних вимог, так як пенсійним органом правомірно відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
При цьому, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії позивача на підставі поданої заяви та наданих довідок про заробітну плату.
В даному випадку, у зв'язку з набранням чинності 01 травня 2016 року ЗУ «Про державну службу» №889-VIII, втратили чинність норми, якими врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців, зокрема, щодо перерахунку пенсії.
При цьому, відповідно до ст. 90 ЗУ «Про державну службу» №889-VIII - пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Більш того, постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 виключено пункт 4 постанови № 865, яким раніше був встановлений порядок перерахунку пенсій, призначених на підставі ЗУ «Про державну службу».
Тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 183-2, 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2017 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.Г. Федусик
ОСОБА_2