05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 484/3131/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Закревський В.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про скасування рішення про відмову в призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, про визнання протиправними дій щодо розрахунку стажу, про зобов'язання зарахувати до трудового стажу певний період роботи, -
Первомайське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області подало апеляційну скаргу на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постановою від 15 лютого Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1:
- скасував рішення відповідача від 09.03.2016 року № 15про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах Список № 2;
- зобов'язав відповідача зарахувати до спеціального трудового стажу позивача період його роботи з 17.05.1988 по 02.01.1997 роки; з 02.01.1997 по 08.07.1997 роки Госпрозрахункової фірми «Сантехмонтаж»; з 01.07.2004 по 17.07.2004 року; з 01.08.2004 по 31.01.2005 року; з 01.04.2005 по 26.06.2005 року; з 01.07.2005 по 31.08.2005 року Спеціалізованого управління «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж» на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Так апелянт зазначає, що суд першої інстанції не вірно застосував до спірних правовідносин п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, оскільки цей пункт, на думку апелянта стосується трудового стажу, і не застосовується під час підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління ПФУ № 18-1 від 10.11.2006 року.
При цьому апелянт зазначає, що відповідні комісії розглядають питання підтвердження періодів роботи на підставі наданих особами документів, в той час як позивач таких документів надати не може, внаслідок припинення підприємства на якому він працював.
Також апелянт зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зарахування певного періоду роботи позивача до стажу роботи , який надає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки сама по собі назва посади, на якій працював позивач, та яка передбачена Списком № 2, не надає підстав для зарахування такого стажу, до стажу роботи , який надає особі права на отримання пільгової пенсії, оскільки необхідними умовами є підтвердження правці позивача цілий робочий день і шкідливих і важких умовах праці, в той час як запис в трудовій книжці не є таким доказом, проте як інших доказів позивач не надав ні при зверненні до пенсійного органу, ні при зверненні до суду першої інстанції.
ОСОБА_1 надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, необґрунтованість доводів апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, з урахуванням змінених позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач в період з 17.05.1988 року по 02.01.1997 року, з 02.01.1997 року по 08.07.1997 року працював на Госпрозрахунковій фірмі «Сантехмонтаж» на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду.
01.03.1995 року позивачу присвоєний 5 розряд газоелектрозварювальника.
В період з 01.07.2004 року по 17.07.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.01.2005 року, з 01.04.2005 року по 26.06.2005 року, з 01.07.2005 року по 31.08.2005 року позивач працював газозварювальником 5 розряду Спеціалізованого управління «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж», що об'єктивно підтверджено поясненнями позивача, ксерокопією трудової книжки (а.с.10-14).
Також суд першої інстанції встановив, що позивач не може надати первинні документи, які б підтверджували його роботу а саме, накази про прийняття на роботу, переведення та звільнення, журнали (табеля) штатний розклад (штатне розташування), оскільки відповідно до відповіді сектору інформації та використання документів ліквідованих установ архівного відділу Миколаївської міської ради від 01.02.2016 року № М-88/19.01.03-01 документи вказаних підприємств на зберігання до сектору не надходили.
Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд першої інстанції застосовував приписи пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, відповідно до якого підтвердження пільгового стажу можливе на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Суд першої інстанції зазначив, що допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожний окремо, пояснили, що вони на протязі періоду, який є одною із складових даного спору по справі, а саме з 17.05.1988 року по 31.08.2005 року працювали у Спеціалізованому управлінні «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж», колишня Госпрозрахункова фірма «Сантехмонтаж». За даний час з ними працював і позивач по справі. При оформлені пенсії робочий час в указаному підприємстві зарахований їм як робота по Списку №2, пенсія призначена і виплачується.
Також суд першої інстанції зазначив, що надані в судовому засіданні покази свідків підтверджені оглянутими в судовому засіданні пенсійними справами ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідними довідками, розпорядженнями та наказами Спеціалізованого управління «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж», протоколами УПФ в м. Первомайську про призначення пенсій вказаним свідкам.
З посиланням на норми ст. ст. 1, 2, 3, 8, 19, 22, 24, 46, 58, 64 Конституції України, статті 1 протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, пункти 1, 17, 18, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, враховуючи, що пенсійний орган, як суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі, заперечуючи проти позову, не довів правомірності своїх дій та оскарженого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог - скасування оскарженого рішення та зобов'язання зарахувати певний час роботи позивача до стажу, який надає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових підставах за Списком № 2.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Предметом спору в цій справі є правомірність рішення Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області № 15 від 09.03.2016 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, за призначенням якої позивач звернувся у грудні 2015 року.
Оскаржене рішення обґрунтоване тим, що Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області 08.04.2016 р. прийнято рішення зарахувати позивачу періоди роботи з 22.07.1981 року по 25.08.1981 року - електрозварювальника 3 розряду, з 15.02.1983 року по 18.07.1983 року електрозварювальника 4 розряду, до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу роботи із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці періоду роботи з 25.06.2009 р. по 15.11.2009 р., у зв'язку з тим, що позивач не підтвердив право на пільгове забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці газоелектрозварювальником.
За таких обставин, відповідно до наявних документів та згідно із рішенням Комісії від 08.04.2016 р., апелянт вважає, що пільговий стаж позивача складає 4 роки 6 місяців, а саме :
- з 15.09.1978 року по 10.04.1979 року 6 міс. 26 днів (проходження військової служби);
- з 22.07.1981 року по 25.08.1981 року 1 міс. 4 дні (зараховано рішенням комісії);
- з 15.02.1983 року по 18.07.1983 року 5 міс. 4 дні (зараховано рішенням комісії);
- з 24.12.1998 року по 07.06.2002 року 3 роки 5 міс. 14 днів (підтверджено пільговою довідкою та результатами атестації).
Оскільки інших документів, які б підтверджували роботу позивача у шкідливих умовах праці на посадах, що дають право на призначення пенсії за Списком № 2, а саме: наказів про прийняття на роботу, переведення та звільнення, журналів (табеля) штатного розкладу (штатне розташування) позивач не надав, апелянт не зарахував до пільгового стажу інші періоди роботи про які просив позивач.
Відповідно до матеріалів справи, та як правильно встановив суд першої інстанції, позивач в період з 17.05.1988 року по 02.01.1997 року, з 02.01.1997 року по 08.07.1997 року працював на Госпрозрахунковій фірмі «Сантехмонтаж» на посаді газоелектрозварювальника 4 розряду.
01.03.1995 року позивачу присвоєний 5 розряд газоелектрозварювальника.
В період з 01.07.2004 року по 17.07.2004 року, з 01.08.2004 року по 31.01.2005 року, з 01.04.2005 року по 26.06.2005 року, з 01.07.2005 року по 31.08.2005 року позивач працював газозварювальником 5 розряду Спеціалізованого управління «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж» (а.с.10-14).
Також суд першої інстанції правильно встановив та це не оспорюється сторонами у справі, що у позивача відсутні та він не може надати первинні документи, які б підтверджували його роботу, а саме, накази про прийняття на роботу, переведення та звільнення, журнали (табеля) штатний розклад (штатне розташування), оскільки відповідно до відповіді сектору інформації та використання документів ліквідованих установ архівного відділу Миколаївської міської ради від 01.02.2016 року № М-88/19.01.03-01 документи вказаних підприємств на зберігання до сектору не надходили.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції приписів приписи пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року, апеляційний суд зазначає, що зазначений порядок затверджений відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637, в редакції чинній на час прийняття пенсійним органом оскарженого рішення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 17 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Пунктом 18. зазначеного Порядку встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Також пунктом 20. Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Так дійсно Постановою Правління ПФУ від 10.11.2006 року № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105, затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яким визначений механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Апеляційний суд зазначає, що механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, дійсно не містить приписів щодо підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків. Проте апеляційний суд відхиляє доводи щодо не застосування у спірних правовідносин Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637, оскільки цей порядок є загальним та стосується підтвердження трудового стажу загального кола осіб, в той час як Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, лише уточнює певну процедуру - порядок звернення, порядок розгляду, порядом подання та прийняття документів, порядок прийняття рішень. При цьому, передбачений пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, пакет документів, які подаються на підтвердження наявності трудового стажу, не є вичерпним.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції із застосування у спірних правовідносинах саме Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637, що узгоджується з норми ст. ст. 1, 2, 3, 8, 19, 22, 24, 46, 58, 64 Конституції України, статті 1 протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки право, зокрема, на використання, визначених нормативно-правовими актами, інструментів підтвердження трудового стажу, не може бути обмежено видом пенсії, яку особа бажає отримати та необхідний стаж для призначення якої особа має підтвердити.
Показання свідків, допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який кожний в окремості пояснили, що вони на протязі періоду, який є одною із складових даного спору у справі, а саме з 17.05.1988 року по 31.08.2005 року, працювали у Спеціалізованому управлінні «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж», колишня Госпрозрахункова фірма «Сантехмонтаж», та з ними за даний час працював позивач по справі, і при оформлені пенсії робочий час в указаному підприємстві зарахований їм як робота по Списку №2, пенсія призначена та виплачується, апелянт не оскаржує та не зазначає про їх неправдивість чи неповноту. Так само як і не містить апеляційна скарга будь-яких заперечень проти висновків суду першої інстанції про те, що показання свідків підтверджені оглянутими у судовому засіданні суду першої інстанції пенсійними справами ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідними довідками, розпорядженнями та наказами Спеціалізованого управління «Сантехмонтаж» ВАТ «Миколаївпромсантехмонтаж», протоколами УПФ в м. Первомайську про призначення пенсій вказаним свідкам.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не може надати певні документи на підтвердження стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, внаслідок ліквідації підприємства - правонаступника підприємства на якому працював позивач, без надання апелянтом доказів вчинення всіх передбачених законом дій, на виконання повноважень та мети існування пенсійних органів, враховуючи приписи ч. 2 ст. 71 КАС України, на думку апеляційного суду не є достатніми доводами на підставі яких апеляційний суд може дійти висновку про скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець