Справа № 686/17218/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
19 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
у серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 року за № 551 ОСОБА_2 було надано дозвіл на встановлення тимчасового металевого гаража в дворі будинку по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.11.2008 року за нею визнано право власності на означений гараж.
Рішенням 10 сесії Хмельницької міської ради від 28.09.2011 року за № 15 земельна ділянка під гаражем передана їй у власність згідно Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку.
07.03.2013 року управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів ОСОБА_3 було видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 29 та 14.11.2013 року інспекцією Держархбудконтролю у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт.
Відповідно до вказаних документів у 2015 році була здійснена надбудова над гаражем у дворі будинку по АДРЕСА_1.
05 квітня 2016 року управлінням головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції У Хмельницькій області відносно ОСОБА_2 складено протокол та 29.04.2016 року винесено постанову за ознаками частини 1 статті 188-42 КУПАП, яка мотивована тим, що позивач ОСОБА_2 не проінформувала Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про виконання вимог припису від 31.07.2015 року, не надала документи права власності, користування земельною ділянкою, проектну документацію, дозвільні документи та не усунула порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вважаючи дану постанову незаконною, позивач звернулась із данним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Диспозицією частини 1 статті 188-42 КУПАП визначена відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що 31.07.2015 р. головним державним інспектором інспекційного відділу м. Хмельницького Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Хмельницькій області Гук Галиною Анатоліївною було складено припис, яким за результатами позапланової перевірки виявлено реконструйований гараж з надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому та з метою усунення виявлених порушень вимагалось від позивача виготовити дозвільні документи у строк до 30.08.2015 року.
З матеріалів справи встановлено, що будь-яке попередження щодо реконструкції гаража ОСОБА_2 не отримувала. Окрім того, в даному приписі зазначено, що ОСОБА_2 від підпису відмовилась, однак суд апеляційної інстанції зазначає, що крім автора, який його склав, ніким не підписувався.
Що стосується посилання апелянта на те, що даний припис надсилався поштою ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що припис від 31.07.2015 р. надсилався позивачу.
Таким чином, ОСОБА_2 не могла знати про існування такого припису.
Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що за договором дарування земельної ділянки 25 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_2 подарувала земельну ділянку площею 0, 0027 га, розташованої в дворі будинку по АДРЕСА_1 у м. Хмельницькому наданої для будівництва індивідуальних гаражів на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1).
25 лютого 2013 року ОСОБА_5 заявила інспекції ДАБК у Хмельницькій області про початок виконання будівельних робіт - реконструкція гаража з надбудовою у дворі будинку, що підтверджується поданою нею декларацією до ДАБК.
Означений гараж належав ОСОБА_2 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26.11.2008 року та був відчужений позивачем на користь ОСОБА_6 25.10.2013 року.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки позивачеві не вручений припис датований 31.07.2015 року, її вини у його не виконанні немає, на час складання такого припису у позивача наявна декларація про початок будівництва, при цьому позивач не є власником об'єктів нерухомого майна - гаража та земельної ділянки, відтак, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 188-42 КУПАП.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Совгира Д. І. Гонтарук В. М.