20 вересня 2017 р. Справа № 554/4385/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 30.06.2017р. по справі № 554/4385/17
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
01 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - Полтавське об'єднане УПФУ), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного УПФУ щодо відмови здійснювати виплати перерахованої йому пенсії відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати в повному обсязі та без обмежень;
- зобов'язати Полтавське об'єднане УПФУ (Подільський район) провести перерахунок та виплатити різницю невиплаченої з 1 червня 2016 року перерахованої пенсії на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року згідно довідки прокуратури Полтавської області від 30 травня 2016 року № 18-321 вих 16, виходячи з розміру 90 % від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, в повному обсязі та без обмежень, а також здійснювати такі виплати в майбутньому до моменту втрати права на такі виплати.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.06.2017 року по справі № 554/4385/17, прийнятою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови здійснювати виплати перерахованої позивачу ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько- слідчих працівників в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати в повному обсязі та без обмежень.
Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплатити різницю невиплаченої з 1 червня 2016 року перерахованої позивачу ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 28 липня 2016 року згідно довідки прокуратури Полтавської області від 30 травня 2016 року № 18-321 вих 16, виходячи з розміру 90 % від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, в повному обсязі та без обмежень, а також здійснювати такі виплати в майбутньому до моменту втрати права на такі виплати.
Стягнуто на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) судовий збір в розмірі 640 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 30.06.2017 року по справі № 554/4385/17 скасувати, винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 27.07.2016 року по справі № 553/2598/16-а відповідачем вже було зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області № 18-321 вих.16 від 30.05.2016 року з 01.06.2016 року. При цьому, постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року не передбачала виплату пенсії без обмеження її розміром, це питання не було предметом спору по справі № 553/2598/16-а. Отже, відповідачем цілком обґрунтовано було застосовано до спірних відносин щодо виплати пенсії ОСОБА_1 чинні норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» № 911 від 24.12.2015 року, якими у свою чергу передбачено обмеження максимального розміру пенсії - 10740 грн.
З огляду на приписи ч.8 ст.183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 26 лютого 2002 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в розмірі 90 % від місячного заробітку працюючого на посаді старшого прокурора прокуратури Полтавські області.
Нарахування та виплата пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ здійснювалося Управлінням Пенсійного фонду України Подільського району в м. Полтаві, правонаступником якого є Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року по справі № 553/2598/16-а задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного УПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії. Визнано протиправною відмову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати, на підставі довідки Прокуратури Полтавської області № 18-321/вих16 від 30.05.2016 року, з 01 червня 2016 року та провести виплату нарахованих сум з урахування проведених виплат.
18.11.2016 року позивач звернувся до Полтавського об'єднаного УПФУ із заявою, в якій просив повідомити відомості щодо встановленого розміру пенсії з 01.06.2016 року та вказати підстави щодо обмеження максимального її розміру.
Листом № 437/Т-17 від 08.12.2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що обмеження максимального розміру пенсії передбачено статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ. Зазначив, що у зв'язку з надходженням на адресу Полтавського об'єднаного УПФУ рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року по справі № 553/2598/16-а позивачеві проведено перерахунок пенсії позивача, доплата буде виплачена у грудні поточного року в загальній сумі 25273,82 грн., у т.ч. щомісячний розмір пенсії 10740,00 грн. Вказано, що в ході розгляду звернення позивача порушень чинного законодавства не виявлено, перерахунок органами Пенсійного фонду здійснено у відповідності до покладених судом зобов'язань (а.с.19-20).
Не погодившись з діями відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії у 107400 грн. при проведенні її перерахунку на підставі постанови суду по справі № 553/2598/16-а, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу не було дотримано вимог законодавства, які були чинними на час призначення пенсії позивачеві (26 лютого 2002 року), а саме ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, у зв'язку з чим порушено конституційні права позивача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Процедура судового контролю у рамках адміністративного судочинства визначена статтею 267 КАС України. Так, відповідно до частин першої та другої цієї статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.
Контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також через розгляд адміністративними судами адміністративних справ. Так, позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на його виконання або на порушення прав позивача, підтверджених ним.
За наслідком розгляду такої заяви, згідно з частиною десятою статті 267 КАС України, суд приймає ухвалу (за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача) або постанову (у разі наявності підстав для задоволення заяви).
Отже, стаття 267 КАС України передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах : це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення, та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється ще і через розгляд адміністративними судами адміністративних позовів стосовно рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби в порядку статті 181 КАС України. Такий судовий контроль ініціюється учасниками виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом звернення до адміністративного суду з окремим позовом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаними статтями передбачено вичерпний перелік способів судового контролю за виконанням судових рішень.
Як зазначалось вище, постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року по справі № 553/2598/16-а задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного УПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії. Визнано протиправною відмову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) в розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати, на підставі довідки Прокуратури Полтавської області № 18-321/вих16 від 30.05.2016 року, з 01 червня 2016 року та провести виплату нарахованих сум з урахування проведених виплат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року по справі № 553/2598/16-а набрала законної сили та є обов'язковою для виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Полтавського об'єднаного УПФУ №437/Т-17 від 08.12.2016 року, ОСОБА_1 було нараховано доплату пенсії з 01.06.2016 року на підставі довідки прокуратури Полтавської області № 18-321/вих16 від 30.05.2016 року.
Наявною в матеріалах справи довідкою Полтавського об'єднаного УПФУ, наданою державному виконавцю, підтверджено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено за період з 01.06.2016 року по 30.11.2016 року, сума доплати склала 14533,82 грн.
Разом з тим, як вбачається з відповіді Полтавського об'єднаного УПФУ № 437/Т-17 від 08.12.2016 року на звернення позивача, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідач, посилаючись на ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року, обмежив максимальний розмір пенсії позивача на рівні 10740,00 грн.
Позивач, не погодившись із застосуванням вищевказаного обмеження, пред'явив новий позов, в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснювати виплату перерахованої пенсії відповідно до вказаної постанови суду від 28.07.2016 року без обмежень та зобов'язання Полтавського об'єднаного УПФУ провести перерахунок та виплатити різницю недоплаченої з 01.06.2016 року перерахованої пенсії на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 28.07.2016 року по справі № 553/2598/16-а в повному обсязі та без обмежень, а також здійснювати такі виплати в майбутньому до моменту втрати права на такі виплати.
Таким чином, позивач фактично не згоден з тим, яким чином Полтавським об'єднаним УПФУ виконується рішення суду, ухвалене на його користь.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.06.2016 року на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 30.05.2016 року № 18-321 вих 16, в розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без застосування обмежень, та виплатити різницю невиплаченої з 01.06.2016 року перерахованої пенсії, ОСОБА_1 фактично просить зобов'язати відповідача виконувати рішення суду, яке вже набрало законної сили і в силу приписів статей 14 та 255 КАС повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач, звертаючись до суду з новим позовом, обрав не передбачений чинним законодавством спосіб захисту своїх порушених прав, та безпідставно вирішив наявний у справі спір як новий.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Октябрського районного суду м.Полтави від 30.06.2017 року по справі № 554/4385/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 30.06.2017р. по справі № 554/4385/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає в силу приписів ч.10 ст.183-2 КАС України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4