20 вересня 2017 р. Справа № 641/3164/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: Чалого І.С. П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.06.2017р. по справі № 641/3164/17
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про зобов'язання вчинити дії,
18.05.2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1С.) звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з 01 січня 2016 року у відповідності до виданої прокуратурою Харківської області довідки № 18-751 від 22.11.2016 згідно ст. 50-1 Закону України №1789-2 “Про прокуратуру” від 05.11.1991 (у редакції від 30.10.1997 р.) у розмірі 90 % від суми місячного заробітку та здійснити відповідні виплати без обмеження її максимального розміру, стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 640 грн.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки виданої прокуратурою Харківської області № 18-751 від 22.11.2016
Зобов'язано Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року у відповідності до виданої прокуратурою Харківської області довідки № 18-751 від 22.11.2016 згідно ст. 50-1 Закону України №1789-2 “Про прокуратуру” від 05.11.1991 (у редакції від 30.10.1997 р.) у розмірі 90 % від суми місячного заробітку та здійснити відповідні виплати без обмеження її максимального розміру
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволені позову ОСОБА_1
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи з причин порушення судом норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач з 30.11.1995 року перебуває на обліку в Слобожанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за вислугу років, як працівник прокуратури, яку призначено на підставі Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року (в редакції, чинній на той час) із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.
22.11.2016 року прокуратурою Харківської області надано позивачу довідку № 18-751, згідно якої заробітна плата на посаді начальника відділу станом на 01.12.2015 року становить 21539,33 грн.
На підставі вказаної довідки позивач 23.11.2016 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії за вислугою років в зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року № 1013.
Рішенням від 24.11.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що відповідно до Постанови КМУ №103 від 09.12.2015, з 01.12.2015 року посадові оклади упорядковані в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією. Відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789 від 05.11.1991 та до ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697 від 14.10.2014 - умови та порядок проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначені КМУ. На сьогодні нормативно-правовими актами не врегульовано проведення перерахунку працівникам прокуратури.
Позивач, не погодившись із вказаною відмовою відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на те, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в частині позовних вимог, які були залишені без задоволення, в апеляційному порядку оскаржена не була.
Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Отже, виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч.13 ст. 50-1 зазначеного Закону, в редакції, чинній на час оформлення пенсії позивачу).
Частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час оформлення пенсії позивачу) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 року набрав чинності ОСОБА_2 України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ, згідно з п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення, зокрема ОСОБА_2 України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19 - 20, ст. 156; 2007 р., № 7 - 8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №5 - 8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, № 41 - 45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12 - 13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст. 132, № 17, ст. 593, № 20 - 21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року №1642-VII), крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абзацу першого ч.2 ст.46-2, ст.47, частини першої ст.49, ч.5 ст.50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст.50-1, частини третьої ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст.2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст.13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
ОСОБА_2 № 76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 р. умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно - правовий акт не було прийнято.
З огляду на викладене, у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів з підстав підвищення оплати працюючих працівників, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, то відсутні підстави для визнання протиправними дій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.
Колегія суддів зазначає, що зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ при призначенні пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відмова відповідача в такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
До спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Закону України "Про прокуратуру" у попередній редакції, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії набула чинності та діяла інша редакція статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ, яка передбачає принципово інший порядок перерахунку пенсій.
Слід також зауважити на тому, що Конституційний Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Право встановлювати законодавчі обмеження щодо соціальних виплат узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі "ОСОБА_3 проти України", яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того, суд стверджує, що першою і найважливішою вимогою ст. 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначає, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 09.10.1979 р. у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду по справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004 року .
Враховуючи те, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, тому законодавчо визначені підстави для такого перерахунку пенсії відсутні.
Постанова Верховного Суду України, на яку посилається позивач (№ 127/11720/14-а від 06.10.2015р.), стосується правових відносин, які виникли до набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VII від 14.10.2014 року, Закону України № 76-VIII від 28.12.2014р. “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, та регулюють розмір пенсії у відсотках, відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року № 1789-Х11, який втратив чинність на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, а не наявність правових підстав для перерахунку пенсії станом на листопад 2016 року, коли позивач звернувся за перерахунком пенсії.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.202 КАС України порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 року по справі №641/3164/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задовольнити.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.06.2017р. по справі № 641/3164/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6