20 вересня 2017 р.Справа № 644/4055/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.07.2017 по справі № 644/4055/17
за позовом ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.07.2017 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1І.) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - відповідач, Індустріальне ОУ ПФУ).
Визнано протиправними дії Індустріального ОУ ПФУ щодо не включення до розрахунку пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 згідно довідки від 21.05.2008 №457/б/05-53.
Зобов'язано Індустріальне ОУ ПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності як державного службовця з 03.01.2017, включивши до складу заробітної плати суму матеріальної допомоги, яка враховується при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» згідно довідки від 21.05.2008 ї №457/б/05-53, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у травні 2008 року в розмірі 90%.
В іншій частині позовні вимоги - залишено без розгляду.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.07.2017 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 не вносилися зміни щодо розширення переліку складових заробітної плати державного службовця, які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, інші одноразові витрати, врахування яких не передбачено порядком № 622 не можна віднести до надбавок, передбачених ст. 33 Закону № 3723-ХІІ до заробітної плати.
З урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Cудом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Індустріальному ОУ ПФУ, отримує пенсію по інвалідності 2 групи від загального захворювання, призначену та розраховану за нормами Закону України «Про державну службу». Згідно виписки акту огляду МСЕК серії 10 ААА №608726 від 05.08.2011 інвалідність встановлено довічно.
08 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
17 лютого 2017 року Відповідач своїм листом роз'яснив, що відповідно до ст. 33 Закону України №3723-XII від 16.12.1993, який діяв на момент переведення позивача на пенсію по інвалідності як державного службовця, заробітна плата державних службовців складалась із посадових окладів, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Оскільки вказаним законом матеріальна допомога не передбачалась та не вважалась надбавкою, при обчисленні пенсії державного службовця вона не враховувалась.
Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України “Про оплату праці” (далі - Закон № 108/95ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108/95ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 ст. 33 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), чинного на момент призначення пенсії позивачу, передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Положеннями ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Такий висновок викладений у правових позиціях Верховного Суду України у постановах від 06 листопада 2013 року у справі № 21-350а-13 та від 03 червня 2014 року у справі 21-134а14.
Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи вищезазначені норми права, а також довідку про складові заробітної плати від 21.05.2008 № 457/б/05-053, виданої позивачу ОСОБА_2 податковою адміністрацією у Харківській обл., колегія суддів прийшла до висновку, що матеріальна допомога входила до сукупного оподатковуваного доходу позивача.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку пенсії державного службовця, призначеної на підставі ст. 37 Закону України № 3723-XII.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 липня 2017 року по справі № 644/4055/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5