05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/17035/16-а
Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Ігнатенко О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти батальйону УПП у м. Херсоні ДПП капрала поліції - ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Постановою від 05 квітня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський міський суд Херсонської області, відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 03.12.2016 року серії АР № 080802.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, підійшов формально до вивчення обставин, які мають значення для справи.
Так, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він зупинився на вимогу поліцейського під час керування транспортним засобом, а тому відсутній такий склад правопорушення, як керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія.
Апелянт зазначає, що наданий відповідачем відеозапис тільки підтверджує факт розмови між ним та відповідачем, та на ньому відсутній факт зупинення транспортного засобу.
Також апелянт зазначає про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за його відсутності, що позбавило апелянта можливості надати свої заперечення та зауваження. Про зміст оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення апелянт дізнався лише 05.12.2016 року, при отриманні копії постанови у відділі адміністративної практики УПП у м. Херсоні, про що є відповідний підпис.
ОСОБА_2 - поліцейський 3 роти батальйону УПП у м. Херсоні ДПП капрал поліції, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, на невідповідність доводів апеляційної скарги фактичним обставинам справи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, так само і п. 2.1 Правил дорожнього руху передбачає обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення, винесеної 03.12.2016 року, водій ОСОБА_1 03 грудня 2016 року близько 11-10 годин, керуючи транспортним засобом автомобілем ОСОБА_3 реєстраційний номер НОМЕР_1, по вул. Фрунзе в м. Херсоні не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1-а Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 450 грн. Також суд першої інстанції встановив, що позивач отримав копію оскарженої постанови, про що свідчить його підпис (а.с. 6).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що викладені в оскарженій постанові обставини підтверджені дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної веб-камери працівника поліції ОСОБА_2, що спростовує доводи позивача про те, що він не повинен був пред'являти посвідчення водія, оскільки був пішоходом. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача щодо вчинення позивачем зазначеного адміністративного правопорушення є переконливими та такими, що не суперечать іншим дослідженим в судовому засіданні доказам.
Також суд першої інстанції відхилив посилання позивача на порушення порядку розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення та прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки ст. 222 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, а саме: порушення правил дорожнього руху, зокрема, частини перша статті 126 КУпАП, розглядають органи Національно поліції, від імені яких діють працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Суд першої інстанції зазначив, що процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, відповідно до п. 4 Розділу 1, якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції встановив, що чинним законодавством України уповноваженим працівниками підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, окрім іншого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Суд першої інстанції зазначив, що вчинене позивачем правопорушення кваліфіковано відповідачем за ч. 1 ст. 126 КУпАП, тобто відноситься до правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, а тому при розгляді справи про адміністративне правопорушення та прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач дотримався положень закону та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу правомірно.
При цьому суд першої інстанції зауважив, що посилання позивача на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та не можуть бути прийняти судом, а оскаржена постанова не підлягає скасуванню, оскільки позивач своїм особистим підписом у постанові, без жодних зауважень, підтвердив згоду з її змістом, в той час як належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених ним обставин в адміністративному позові позивач суду не надав.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши відеозапис, наданий відповідачем (а.с. 42), перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Предметом спору в цій справі є правомірність постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка винесена поліцейським 3 роти батальйону УПП у м. Херсоні ДПП капралом поліції - ОСОБА_2, у відношенні апелянта ОСОБА_1, за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.
Відповідно до дослідженого відеозапису з нагрудної камери відповідача, апелянт був зупинений, та припаркувався на узбіччі, та вийшов з транспортного засобу, під час паркування та залишення позивачем транспортного засобу до нього підходів відповідач, що спростовує доводи як адміністративного позову про те, що під час його зупинки він був у якості пішохода, та спростовує доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не здійснював керування транспортних засобом. Також відповідно до дослідженого відеозапису з нагрудної камери відповідача апелянт відмовився пред'являти посвідчення водія, вимагаючи від відповідача роз'яснити йому причину його зупинки, що знов таки спростовує доводи апелянта про те, що під час керування ним транспортних засобом поліцейські не вимагали зупинення його транспортного засобу.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, так само і п. 2.1 Правил дорожнього руху передбачає обов'язок водія механічного транспортного засобу мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення, яка розглянута поліцейським 3 роти батальйону УПП у м. Херсоні ДПП капралом поліції - ОСОБА_2, що відповідає приписам п. 5 ч. 1 ст. 213, ч. 1 та ч. 2 ст. 222 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався, що відповідає приписам ст. 255 та ст. 258 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає приписам ст. 276 КУпАП, а оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП.
При цьому посилання апелянта на несвоєчасність вручення оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріалами справи (а.с. 6) підтверджено, що 03.12.2016 року апелянт відмовився від підпису про отримання постанови, та отримав її 05.12.2016 року у відділі адміністративної практики УПП у м. Херсоні, про що зазначено в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд зауважує, що при поданні позову, уточненого позову та апеляційної скарги, апелянт змінював підстави та обставини неправомірності дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначаючи, з початку, що він взагалі не керував транспортним засобом, в подальшому вказуючи на те, що апелянт зупинився та припаркував транспортний засіб тільки після чого до нього підійшов поліцейський, а в апеляційній скарзі апелянт намагається провести аналіз правових норм, який апеляційний суд відхиляє в силу помилковості трактування апелянт норм КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д.Домусчі
суддя М.П.Коваль
суддя О.О.Кравець