Справа: № 697/1563/17 Головуючий у 1-й інстанції: Русаков Г.С. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.
Іменем України
20 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Гущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження м. Києві апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку, нарахування та виплати йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії з 11.05.2016 року із її збільшенням на 1% заробітку за кожен послідуючий рік роботи понад мінімальний стаж 20 років з урахуванням середньомісячного заробітку, розрахованого згідно ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови в проведенні перерахунку, нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Канівське об'єднане Управління пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з 01.07.2017 року із її збільшенням на 1% заробітку за кожен послідуючий рік роботи понад мінімальний стаж 20 років з урахуванням середньомісячного заробітку, розрахованого згідно ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів її незаконності та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та належить до 2 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 18.01.2000 року.
21 травня 2016 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується довідкою відповідача від 12.09.2016 року (а.с.8).
05 вересня 2016 року та 29 червня 2017 року позивач ОСОБА_3 звертався до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявами про перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік понад 20 років з урахуванням середньомісячного заробітку, розрахованого відповідно до ч.2 cт.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
12 вересня 2016 року та 11 липня 2017 року відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що пенсію обчислено за нормами чинного законодавства, підстави для перегляду доплати за понаднормовий стаж відсутні, оскільки положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються лише права на пенсію, проте ст.55 даного Закону передбачає, що виплата пенсії проводиться згідно з Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 28 якого передбачено, що пенсія за віком збільшується на 1 відсоток за кожний рік страхового стажу понад 35 років (а.с.8,21).
За матеріалами справи вбачається, що загальний страховий стаж у позивача складає 31 рік 4 місяці 4 дні (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,42300). Середньомісячний заробіток обчислений за період з 01.07.2000 року по 31.03.2016 року (коефіцієнт 2,51421) (ст.40 Закону № 1058-ІV). З 21.05.2016 року розмір пенсії позивача становить 3641,52 грн., в тому числи: 3470,70 грн. - розмір пенсії за віком, розрахований відповідно ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 170,82 грн. - додаткова пенсія потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З довідки Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ від 11.07.2017 №9139/Р-11 (а.с.20), що оскільки страховий стаж позивача ОСОБА_3 становить 31 рік 4 місяці (менше 35 років, як передбачено статтею 28 Закону) доплата за понаднормовий стаж, відсутня. Підстав для встановлення йому доплати до пенсії за понаднормовий стаж понад 20 років страхового стажу немає.
На думку позивача, згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ понаднормовий стаж повинно бути обраховано, з основного розміру заробітку з подальшим додатком до пенсії 1 % за кожний рік роботи понад установлений стаж 20 років для чоловіків, але не вище за 75 % заробітку.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи небезпеку для життя та здоров'я осіб, які постраждали і приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС законодавець для таких осіб встановив додаткові гарантії соціального забезпечення, а саме - закріплені у статтях49,50,51,56,57,58,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ особливий порядок пенсійного забезпечення ліквідаторів і потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (чоловіки - 20 років, жінки - 15 років) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена відповідно до раніше чинного законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання сили цим законом, відповідно до цього закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, визначені загальним законом № 1058-ІVабо спеціальним законом №796-ХІІ.
Відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж, але не вище від 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85% заробітку.
У зв'язку із цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.
Аналіз згаданого положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, установленим в абз. 1 цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2008 (справа № 21-1748во07) та 07.07.2015 року (справа № 21-727а15).
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту держава закріпила статтею 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006).
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу в задоволенні його заяви про перерахунок, нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, є протиправними та незаконними, а вимога про зобов'язання пенсійний орган провести перерахунок пенсії із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожний рік роботи понаднормативного стажу - 20 років такою, що підлягає до задоволення з 01.07.2017 року.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Кузьмишина О.М.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.