Справа: № 826/25892/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
20 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В.,Кучми А.Ю.,
при секретарі: Кривді В.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2017 по справі за його адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Шевченківського районного управління поліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ГУ МВС у м. Києві, Шевченківського РУ поліції ГУ МВС України у м. Києві про:
визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в м. Києві № 1017 від 06.11.2015 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ;
поновлення ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ України в МВС України на посаді начальника сектору охорони громадського порядку 4-го відділу поліції (з обслуговуванням центральної частини міста) управління поліції у Шевченківському районі ГУ національної поліції у м. Києві;
стягнення з ГУ Націнальної поліції у м. Києві 20 000 грн. завданої моральної шкоди;
зобов'язання ГУ Національної поліції у м. Києві виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
28.07.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткової постанови відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити додаткову постанову, якою визначити період і конкретну суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню з ГУ МВС у м. Києві на користь позивача.
В своїй апеляційній скарзі посилається на неправомірність, незаконність та необ'єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про ухвалення додаткової постанови.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2017 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Київській області від 06.11.2015 №1017 о/с «Щодо особового складу» в частині звільнення позивача;
поновлено його на посаді начальника сектору охорони громадського порядку 4-го відділу міліції (з обслуговуванням центральної частини міста) Шевченківського РУ ГУМВС у м. Києві;
зобов'язано ГУ МВС у м. Києві виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
в іншій частині адміністративного позову було відмовлено.
Зі змісту поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення, вбачається, що ОСОБА_2 в її обґрунтування зазначає, що судом не вирішено питання щодо конкретного розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу і періоду, за який його потрібно розрахувати.
З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2017 судом зобов'язано ГУ МВС у м. Києві виплатити на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Однак, судом не вказано розміру суми середнього заробітку, яка підлягає до стягнення.
Так, згідно п. 10.4 Пленуму ВАС України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.
Враховуючи вказане, обов'язок з розрахунку конкретної суми, яка підлягає стягненню як середній заробіток за час вимушеного прогулу, лежить на суді, який і вирішує справу по суті.
Неспроможність здійснити розрахунок є фактом невирішення справи по суті в частині стягнення визначеної судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, лише суд наділений повноваженнями винести по даному питанню додаткове рішення.
До того ж, п. 64 у рішенні ЄСПЛ по справі «Іванов проти України» від 15.10.2009 визначено: «Зміст зобов'язань Договірних держав за ст. 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; «ефективність» «засобу юридичного захисту» у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше правопорушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги ст. 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством».
Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду від 09.02.2017 без зазначення в ній конкретної суми до стягнення не може бути виконана, а права та інтереси ОСОБА_2 - захищені.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки, покладені в рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, а тому, на думку апеляційної інстанції, ухвалу суду від 28.07.2017 слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2017 року - скасувати, справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.
Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.