Справа: № 357/6205/17 Головуючий у 1-й інстанції: Цуранов А.Ю. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
19 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної держаної адміністрації на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної держаної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулась у суд із позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної держаної адміністрації, у якому просила визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації у встановленні ОСОБА_3 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повторно розглянути подання виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо встановлення ОСОБА_3 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати їй посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Даний позов обґрунтовано тим, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2015 року вже було Зобов'язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області прийняти її документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2017 року даний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації - звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити розгляд за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач має посвідчення категорії 4 громадянина, який постійно проживав або постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю. 19 грудня 2014 року експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 9505 встановлено, що захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно копії довідки обласної спеціалізованої МСЕК, позивачу встановлено з 13 січня 2015 року третю групу інвалідності довічно, причина інвалідності пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2015 року визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області у прийнятті документів позивача для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та зобов'язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області прийняти її документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 11 травня 2017 року щодо прийнятого рішення стосовно визначення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
26 травня 2017 року, розглянувши зазначену заяву, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації листом № 05-59-1159 повторно повідомив позивачу, що не має правових підстав для встановлення їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення категорії 1, у зв'язку з тим, що зазначені функції віднесені до компетенції Київської обласної державної адміністрації та внесенням змін до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким виключено з нього зону посиленого радіоекологічного контролю.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яка особа з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо якої встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, належить до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі по тексту - Закон № 796-XII) для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII (п. 2 Порядку № 51).
Видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються: інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення (п. 10 Порядку № 51).
Отже, інших вимог щодо надання документів вказаний Порядок не містить, відтак до заяви додаються копії документів для встановлення особи, зокрема, паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, копія виписки-довідки МСЕК із експертним висновком та посвідчення потерпілого 4 категорії.
З вищенаведених норм права вбачається, що посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи є документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII.
З аналізу змін у законодавстві, зокрема, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком лише скасування компенсацій та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01 січня 2015 року.
Таким чином, посилання відповідача на вищезазначені зміни в законодавстві колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі № 796-XII не відбулось.
Крім того, виключення законодавцем з 01 січня 2015 року з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 01 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01 січня 2015 року.
Відтак, посвідчення позивача категорії 4 є діючим та зберігається за ним довічно, а тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.