01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.
20 вересня 2017 року Справа № 826/15531/15
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-А» про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Блок-А» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 16415,74 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року адміністративний позов було задоволено та на її виконання видано виконавчий лист від 17.02.2016 р. № 826/15531/15.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду із заявою про заміну сторони у вказаному виконавчому листі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2017 року в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Центральне ОУПФУ в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні зазначеної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання ухваленої у даній справі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року було видано виконавчий лист від 17.02.2016 р. № 826/15531/15, в якому стягувачем зазначено позивача, а саме - УПФУ в Шевченківському районі м. Києва.
Центральне ОУПФУ у м. Києві звернуло зазначений виконавчий лист до виконання у Шевченківський районний відділ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Шевченківським районним відділом ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві до Центрального ОУПФУ у м. Києві було направлено повідомлення від 21.02.2017 р. № 53446918 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з поданням виконавчого листа юридичною особою, яка не є стягувачем за ним.
Виконавче провадження за вказаним виконавчим листом не відкривалося.
Центральне ОУПФУ в м. Києві, посилаючись на необхідність заміни стягувача у виконавчому листі в порядку ст.ст. 52, 264 КАС України, звернулося до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони, в якій просило замінити стягувача за виконавчим листом.
Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження за виконавчим листом від 17.02.2016 р. № 826/15531/15 не відкривалося, а тому у даному випадку відсутні правові підстави для здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 264 КАС України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 КАС України в разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У ч. 1 ст. 264 КАС України закріплено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Статтею 1 та частиною 5 статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що заміна сторони на її правонаступника в порядку ст. 55 КАС України можлива до завершення судового розгляду справи, а в порядку ст. 264 КАС України - після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку судове провадження у даній справі на момент звернення позивача із заявою про заміну сторони було завершеним, а виконавче провадження не відкривалося, що виключає правові підстави для задоволення поданої ним заяви і застосування ст.ст. 55 або 264 КАС України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у своїй заяві Центральне ОУПФУ в м. Києві, зокрема посилається на ст.52 КАС України, якою регламентовано порядок заміни судом першої інстанції неналежної сторони у разі встановлення, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом. Тобто, вказана норма адміністративного процесуального законодавства регулює не інститут процесуального правонаступництва, а зовсім інше процесуальне питання і застосовується на стадії вирішення спору в суді першої інстанції, а не після завершення судового розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви Центрального ОУПФУ в м. Києві про заміну сторони.
Доводи апелянта про те, що він є правонаступником УПФУ в Шевченківському районі м. Києва, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції з підстав, зазначених вище.
Посилання апелянта на те, що в інших судових справах він звертався до суду із заявою в порядку ст. 55 КАС України про заміну сторони на її правонаступника, однак ухвалами судів йому було відмовлено в їх задоволенні із зазначенням, що це не позбавляє його права звернутися до суду із заявою в порядку ст. 264 КАС України, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, у відповідності до приписів ст. 195 КАС України, вирішуючи дану апеляційну скаргу судова колегія перевіряє виключно правильність оскаржуваного в її межах рішення суду першої інстанції, постановленого саме по даній справі за результатами розгляду заяви про заміну сторони.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2017 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 20 вересня 2017 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.