Справа: № 826/5173/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
20 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити дії,
ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) про стягнення з відповідача виконавчого збору у сумі 108 856, 50 грн., який був стягнутий за виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/8644/16 від 11.10.2016 року у виконавчому провадженні № 52696872.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 червня 2017 року адміністративний позов залишив без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2017 року та постановити нову про задоволення позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справ.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року у справі № 910/8644/16 стягнуто з ДП «НЕК «Укренерго» на користь ТОВ «Зв'язоктехсервіс» 618 225, 41 грн. заборгованості, 415 329, 69 грн. витрат від інфляції, 38 922, 79 грн. - 3 % річних та 16 087, 17 грн. судового збору.
11.10.2016 року Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення.
19.10.2016 року ТОВ «Зв'язоктезсервіс» подало на адресу відповідача заяву про примусове виконання рішення до якої долучили наказ № 910/8644/16 від 11.10.2016 року про стягнення з ДП «НЕК «Укренерго» боргу в сумі 1 088 565, 06 грн. на користь ТОВ «Зв'язоктехсервіс».
20.10.2016 року у ВП № 52696872 відповідачем було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 910/8644/16 від 11.10.2016 року щодо стягнення боргу у сумі 1 088 565, 06 грн. та виконавчого збору в сумі 108 856, 50 грн.
Зазначена постанова направлена на адресу боржника, яка отримана останнім 27.10.2016 року.
ДП «НЕК «Укренерго» своїм листом від 27.10.2016 року № вих.255-уюс повідомило відповідача про те, що платіжним дорученням № 10936 від 21.10.2016 року позивач добровільно сплатив заборгованість.
Також, позивач листом від 28.10.2016 року № вих. 262 повідомив виконавчу службу про те, що оскільки ним добровільно сплачено заборгованість, то вимога про стягнення виконавчого збору у розмірі 108 865, 50 грн. є протиправною.
ДП «НЕК «Укренерго» сплатило виконавчий збір у сумі 108 856, 50 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 7030 від 15.11.2016 року.
У зв'язку з повною та фактичною сплатою боргу та інших платежів, відповідачем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2016 року у ВП № 52696872.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року наказ № 910/8644/16 від 11.10.2016 року було визнано таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з даними обставинами, позивач вважає, що сплачений ним виконавчий збір підлягає поверненню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За правилами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <...> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <...>. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача виконавчого збору, який був стягнутий з нього відповідачем у межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду. При цьому, позивач є стороною (боржником) цього виконавчого провадження.
З огляду на фактичні обставини справи убачається, що незгода сторони з рішеннями, діями (бездіяльністю) державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАС та, у даному випадку, має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом України у постанові від 01 грудня 2015 року по справі № 825/2565/14.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 195, 196, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2017 року - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Н.М. Літвіна
Повний текст ухвали виготовлено 20.09.2017 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Літвіна Н. М.