20 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/7358/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Качмара В.Я.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною відмову, скасування рішення, -
15.03.2017р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Львівської митниці ДФС від 19.01.2017 року № 1471/10/13-70-19/39 та скасувати рішення відповідача від 23.11.2016 року № 209000012/2016/200238/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що декларантом під час митного оформлення товару надано усі документи, які передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, що в сукупності повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товару, ввезеного позивачем на митну територію України. Такі документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, що свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для витребування у декларанта додаткового переліку документів, з метою підтвердження ТОВ «Тропік» митної вартості такого товару. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач витребував додаткові документи, не зазначивши при цьому, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, або які сумніви митного органу такі повинні усунути. Позивачем, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості товару, надано увесь перелік додаткових документів, що підтверджується заявою № 6 від 11.01.2017 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017р. позов задоволено.
Львівська митниця ДФС оскаржила дану постанову з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при здійсненні митного контролю щодо митного оформлення товарів виявлено неможливість визначення митної вартості імпортованих ТзОВ «Тропік» товарів за ціною договору, у зв»язку з неподанням ТзОВ «Тропік» усіх документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, позивач не надав митному органу заявку на перевезення вантажу, яка містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої передбачено договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.12.2015 року № 11/12-1; відсутня заявка на поставку товару, подання якої передбачено п. 3.1, відсутня специфікація товару відповідно до п. 1 умов зовнішньоекономічного договору № 199-06-2016 від 15.06.2016 року; у рахунку на перевезення № 129 від 22.11.2016 року відсутні відомості щодо директора та головного бухгалтера підприємства. Декларанту надіслане повідомлення про те, що Львівській митниці ДФС відома інформація, що вартість даних операцій складає хурма 0,86 дол./кг. За результатами розгляду наданих до митного оформлення документів прийняте рішення про коригування митної вартості № 209000012/2016/200238/2 від 23.11.2016 року.
Вважає, що при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару, відповідач діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника митниці, який просить скаргу задоволити, представника позивача, який просить скаргу залишити без задоволення, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на підставі МД №209140000/2016/051037 здійснено ввезення в Україну товару: «Хурма свіжа, виду Diospyros kaki, врожай 2016 року, 1-го ґатунку, упакована в ящики. Призначена для громадського харчування» (а.с.10).
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п. 1 ч. 1 ст.57 МК України за основним методом (за ціною договору) по ціні 0,67 Євро/кг.
На підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України позивачем представлено відповідачу документи, а саме: декларація митної вартості; контракт від 15.06.2016 № 199-06-2016; рахунок-фактура (інвойс) від 22.11.2016 № 66/11/2016; CMR від 22.11.2016 з відмітками про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіоекологічного контролю; договір транспортного експедирування від 11.12.2015 № 11/12-1; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 22.11.2016 № 129; фітосанітарне свідоцтво № EC/PL/0705341 від 22.11.2016; сертифікат походження товару EUR.1 № PL/MF/AL/0155767 від 22.11.2016; договір доручення від 01.06.2011 № 49.
23.11.2016 року через засоби електронного звязку декларантом отримано повідомлення про надання додаткових документів, а саме: копії митної декларації країни відправлення; прейскурантів, прайс-листів, каталогів виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертним організаціями; договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків на здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); за наявності інші платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (а.с.22).
За результатом розгляду вказаної митної декларації відповідач прийняв рішення від 23.11.2016 року №209000012/2016/200238/1 про коригування митної вартості товарів за резервним методом по ціні: 0,81 Євро/кг, мотивуючи тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у звязку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2, 3 ст.53 МК України. (а.с.8).
Оскільки надання додаткових документів потребувало певного часу, а свіжі фрукти є товарами, які швидко псуються, декларант, не погоджуючись із рішенням митного органу від 23.11.2016 № 209000012/2016/200238/1 про коригування митної вартості, звернувся до митниці у порядку ч. 7 ст. 55 МК України про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
У зв»язку зі сплатою декларантом відповідних митних платежів та гарантій, вказаний вище товар був випущений у вільний обіг згідно ВМД від 23.11.2016 № 209140000/2016/051095.
11.01.2017 року ТзОВ «Тропік» скерувало до Львівської митниці ДФС заяву № 6 про надання додаткових документів, визнання заявленої декларантом митної вартості, скасування рішення про коригування митної вартості від 23.11.2016 №209000012/2016/200238/1 та вивільнення сплаченої фінансової гарантії (а.с.25). До вказаного листа також надано перелік документів з наданням відповідних копій на підтвердження митної вартості товару: прайс-лист фірми Fresh Box Sp.zo.o щодо цін на товари, які декларуються, заявка на поставку товару 22.11.2016 року, лист Fresh Box Sp.zo.o від 02.01.2017 року; замовлення на перевезення вантажу від 19.11.2016 року, акт наданих послуг від 23.11.2016 року № 129, лист ТОВ «БН-ГРУП» від 26.12.2016 року; митну декларацію країни відправника від 22.11.2016 року №16PL401050Е0124273; платіжне доручення в іноземній валюті від 01.12.2016 року № 1416 про оплату вартості імпортованого товару, платіжне доручення від 29.11.2016 року №0200039061 про оплату транспортно-експедиційних послуг; висновок Львівської торгово-промислової палати від 09.12.2016 року № 19-09/1586. При цьому повідомило, що ТОВ «Тропік» не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів повязаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
За наслідками розгляду вказаної заяви Львівська митниця ДФС скерувала ТОВ «Тропік» лист №1471/10/13-70-19/39 від 19.01.2017 року, яким рішення про коригування митної вартості залишене без змін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова митного органу про перегляд рішення про коригування митної вартості товарів є протиправною і таке рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
Статтею 49 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
ч. 1 ст. 51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з приписами ч.ч. 2 та 3 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зокрема, слід витребовувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені у ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для невизнання митної вартості заявленої декларантом лише у тому випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості - ч. 1-3 ст. 54 МК України.
Частинами 1 та 2 ст. 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному із продавцем покупцю, відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Колегією суддів встановлено, що декларантом під час митного оформлення товару митному органу надано усі документи, які передбачені ч.2 ст.53 МК України та повність підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, ці документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а тому у митного органу не було підстав для витребування у декларанта додаткових документів.
У повідомленні митного органу про надання додаткових документів не міститься жодних відомостей щодо підстав для витребування додаткових документів, які саме обставини витребовувані документи повинні підтвердити або які сумніви повинні спростувати.
З рішення від 23.11.2016 року вбачається, що підставами для його прийняття слугувало неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2,3 ст. 53 МК України, а саме: 1) не подання заявки на перевезення вантажу, яка містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та подання якої, передбачено договором про транспортно-експедиційне обслуговування від 11.12.2015 року № 11/12-1; 2) відсутність заявки на поставку товару, подання якої передбачено п.3.1, відсутня специфікація товару відповідно до п. 1 умов зовнішньоекономічного договору № 199-06-2016 від 15.06.2016 року;3) у рахунку на перевезення № 129 від 22.11.2016 року відсутні відомості щодо директора та головного бухгалтера підприємства.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості товарів декларант подає, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованого в Мінюсті 18.06.2012 за № 984/21296 (далі Правила № 599), у графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
Декларантом до митного оформлення поданий рахунок-фактура № 129 від 22.11.2016 року та CMR від 22.11.2016 року.
Щодо посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на відсутність специфікації зазначеної в п.1 контракту від 15.06.2016 №199-06-2016, то у вказаному пункті визначено, що кількість товарів визначається у інвойсі та/або специфікації. На даний товар специфікація не складалась, так як було складено інвойс, який і подано до митного оформлення.
Серед іншого, серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість.
Виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості. Наведений у ст.53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. Крім того, до митного оформлення було подано: фітосанітарне свідоцтво № EC /PL/0705341 від 22.11.2016; сертифікат походження товару EUR.1 № PL/MF/AL/0155767 від 22.11.2016 і такі не підтверджують чи спростовують ціни товару, а відтак, такі не впливають на визначення митної вартості товару.
Колегія суддів вважає безпідставною вимогу митного органу, в надісланій декларанту вимозі про надання додаткових документів, зокрема, заявки на поставку товарів, подання якої не передбачено ні ст. 53 МК України, ні Правилами № 599, оскільки вказана заявка не містить відомостей, щодо вартості товару, а відтак жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.
Щодо вартості послуг, то судом першої інстанції правильно встановлено, що з листа фірми Fresh Box Sp.zo.o. від 02.01.2017 року щодо фірми F.U. «АСKO» вбачається, що остання надає брокерські послуги Fresh Box Sp.zo.o., з організації відправки вантажу на підприємство, а не позивачу (а.с.29) У заяві від 11.01.2017 року № 6 ТзОВ «Тропік» вказало, що не оплачувало рахунків третім особам на користь продавця, а також відповідно не укладало із третіми особами договорів, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається.
Колегія суддів погоджується з твердженням представника позивача, що Львівською митницею безпідставно не враховано висновок спеціалізованої експертної організації - Львівської торгово-промислової палати від 09.12.2016 №19-09/1586, з якого вбачається, що вартість імпортованих позивачем товарів відповідає ринковій вартості цих товарів, що не спростував як в суді першої, так і апеляційної інстанції представник митного органу.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - ч.2 згаданої статті.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017р. у справі №813/1012/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Повний текст судового рішення виготовлено 21.09.17