Справа: № 826/3430/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
19 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ганечко О.М.
суддів: Пилипенко О.Є., Літвіної Н.М.,
за участю секретаря: Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСП -Трансбуд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСП - Трансбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.15 №0002352202 та №0002342202 (з урахуванням уточнень).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2016 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 10.08.2015:
- №0002352202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 392 228, 75 грн., з яких 2 713 783 грн. за основним платежем та 678 445, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0002342202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 614 081, 25 грн., з яких 2 891 265 грн за основним платежем та 722 816, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, а оскаржувану постанову скасувати.
Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 30.06.2015 по 17.07.2015 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АСП - Трансбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 24.07.2015 №3960/26-52-22-02-11, яким встановлено порушення ТОВ «АСП - Трансбуд» п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 2 713 783 грн., в тому числі за листопад 2012 року в сумі 165 192 грн., за грудень 2012 року в сумі 1 833 403 грн., за березень 2013 року в сумі 331 324 грн., за квітень 2013 року в сумі 10 000 грн., за травень 2013 року в сумі 181 232 грн., за червень 2013 року в сумі 27 066 грн., за липень 2013 року в сумі 66 583 грн., за жовтень 2013 року в сумі 989 983 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 2 891 265 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 2 489 151 грн., за 2013 рік в сумі 402 114 грн.
В результаті виявлених порушень контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.08.2015:
- №0002352202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 392 228, 75 грн., з яких 2 713 783 грн. за основним платежем та 678 445, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0002342202, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 614 081, 25 грн., з яких 2 891 265 грн за основним платежем та 722 816, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження позивач звернувся до суду.
Висновок про порушення ТОВ «АСП - Трансбуд» вимог податкового законодавства контролюючий орган зробив з огляду на недотримання вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах з контрагентами, безтоварність та фіктивність проведених господарських операцій.
Згідно з п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно зі ст. 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як видно з матеріалів справи, між ТОВ «АСП - Трансбуд» (підрядник) та ТОВ «Пайнер» (субпідрядник) укладено договір на виконання будівельно - монтажних робіт від 25.09.12р. б/н, за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати своїми силами і засобами відповідно до проектно - кошторисної документації будівельно - монтажні роботи по реконструкції та ремонту корпусу для розміщення епідеміологічних та інфекційних підрозділів на території інституту Л.В. Громашевського (м. Київ, вул. Амосова, 5); початок робіт - 01.10.2012, закінчення робіт - 31.12.2012. Вартість виконаних робіт субпідрядником визначається виходячи з обсягу виконаних робіт відповідно до актів приймання - здачі виконаних робіт ( форми КБ - 2В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).
Під час перевірки позивачем надано перевіряючим акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.
Суми ПДВ по вказаним податковим накладним включено позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року в загальній сумі 1 801 437 грн.
Водночас, колегія суддів зазначає, що в акті зазначено, що під час перевірки не було надано акти приймання - здачі виконаних робіт по формі КБ-2В, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3, які б підтверджували факт виконання ТОВ «Пайнер» вищезазначених субпідрядних робіт для ТОВ «АСП - Трансбуд».
В подальшому, вже під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем було надано: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень - грудень 2012 року (т.1 а.с.181-249, т.2 а.с.1-224), довідки про вартість виконаних будівельних робіт зав формою КБ-3 за жовтень - грудень 2012 року (т.2 а.с.225-250, т.3 а.с.1-49), які були відсутні під час проведення перевірки податковим органом.
Також, 25.09.2012 між ТОВ «АСП- Трансбуд» (покупець) та ТОВ «Пайнер» (продавець) укладено договір б/н на купівлю - продаж будівельних матеріалів, у відповідності до якого продавець на підставі заявки покупця зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали, асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках - фактурах до договору, що надані продавцем та являють собою невід'ємну частину даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Під час перевірки податковому органу надано лише видаткові накладні, за якими поставлено будівельних матеріалів на суму 2 419 713, 70 грн., в тому числі ПДВ 403 285, 52 грн.
Перевіркою встановлено укладення між позивачем (замовник) та ТОВ «Пайнер» (виконавець) договору на надання послуг оренди будівельних машин та устаткування (спецтехніки) від 25.09.12р. б/н (т.1 а.с.116-119).
Акти здачі - прийняття робіт, копії видаткових накладних та рахунки на оплату за господарськими операціями з вказаним контрагентом були надані під час перевірки.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що податковий орган дійшов висновку про безтоварність та фіктивність вказаних господарських операцій, посилаючись на інформацію, наявну в органі ДФС, за якою на ТОВ «Пайнер» рахується 1особа; податкові накладні не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних; в ході проведення аналізу податкової звітності ТОВ «Пайнер» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що в свою чергу унеможливлює проведення операцій, задекларованих у податковій звітності ТОВ «Пайнер».
Крім того, перевіркою встановлено, що з 01.02.2013 по 31.03.2013 ТОВ «АСП - Трансбуд» мало господарські відносини з ТОВ «Трейд Лайн М» на підставі укладених договорів, актів виконаних робіт та податкових накладних, наданих для перевірки, встановлено, що загальна вартість виконаних робіт становить 1 199 985, 98 грн., в тому числі ПДВ 199 997,66 грн.
01.02.2013 між позивачем (замовник) та ТОВ «Трейд -Лайн М» укладено договір підряду, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи за завданням підрядника по заміні вікон та вітражів приймального відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва. До перевірки надано: акти приймання будівельних робіт КБ2, підсумкову відомість ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3).
Розрахунки за виконані будівельні роботи проводилися в безготівковій формі, відповідно до карток бухгалтерських рахунків по рахунку 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками» кредиторська заборгованість ТОВ «Трейд Лайн М» відсутня.
Суми ПДВ за податковими накладними від 31.03.13р. №15022 та №15021 включено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2013 року у загальній сумі 199 997,66 грн.
Разом з тим, перевіркою встановлено, що кількість працюючих на даному підприємстві 1 особа, а для виконання встановлених договором робіт необхідно було задіяти не менше 36 осіб, крім того, договором не передбачено залучення підрядником інших субпідрядників для виконання робіт.
Перевіркою встановлено господарські відносини ТОВ «АСП - Трансбуд» в перевіряємому періоді з ТОВ «В.Г.М.», зокрема, за договором №486 від 01.10.2012 (т. 1а.с. 135-139), яким передбачено надання рекламних послуг.
ТОВ «В.Г.М.» офомлено на адресу ТОВ «АСП - Трансбуд» податкові накладні на загальну суму 1 087 391, 28 грн., в тому числі ПДВ - 181 231, 88 грн.; сума ПДВ включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року.
Податковий орган дійшов висновку про фіктивність вказаних господарських операцій на підставі інформації, викладеної в акті перевірки від 27.03.2014р. №191/05-64-15-01/38355533 щодо відсутності ТОВ «В.Г.М.» за юридичною адресою.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує на те, що позивачем не вказано які конкретно рекламні послуги, та в якій кількості були надані позивачу, враховуючи загальну суму оплати 1 087 391, 28 грн. Крім того, не надано доказів, які б відповідали вимогам ст.70 КАС України, та підтверджували факт надання рекламних послуг у заявлених обсягах.
В перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Белат» (Продавець) було укладено договір на постачання матеріалів будівельного призначення від 07.11.2011 б/н, за умовами якого продавець на підставі заявки покупця зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. До перевірки було надано видаткові накладні. Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки - фактури, податкові накладні, платіжні доручення вже під час розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність вказаної документації на момент перевірки.
ТОВ «Белат» було виписано на адресу ТОВ «АСП - Трансбуд» податкові накладні (сторінка 53-54 акту перевірки).
Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди в загальній сумі 184 769, 11 грн.
Так, 03.12.11р. між ТОВ «Київкапіталбуд» (продавець) та ТОВ «АСП - Трансбуд» (покупець) укладено договір про постачання матеріалів будівельного призначення (т. 1 а.с. 141-143).
Суми ПДВ за податковими накладними від 31.12.12р. №1801 та від 30.11.12р. №10003 в загальній сумі 3 084, 13 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.
Позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, рахунок - фактуру, платіжні доручення.
Також, встановлені господарські відносини позивача з ТОВ «Торг Консар», зокрема, між сторонами було укладено договір на постачання матеріалів будівельного призначення» від 25.05.13р. б/н на загальну суму 1 199 985, 98 грн., в тому числі ПДВ 199 997,66 грн. До перевірки були надані видаткові накладні та податкові накладні. В подальшому, позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, рахунки на оплату.
Між тим, податковий орган дійшов висновку про безтоварність вказаних господарських операцій з ТОВ «Белат», ТОВ «Київкапіталбуд», ТОВ «Торг Консар», оскільки за інформаційними даними податкового органу товариства товар не придбавали, крім того обмежені людськими та матеріально - технічними ресурсами, що унеможливлює здійснення фінансово - господарської діяльності. Позивач під час розгляду справи не надав належних доказів на спростування висновків податкового органу, та не спростував доводи останнього у встановленому порядку відповідними доказами.
Також, між ТОВ «Сібол» (продавець) та ТОВ «АСП - Трансбуд» (покупець) укладено договір про постачання матеріалів будівельного призначення.
Суми ПДВ за податковими накладними в загальній сумі 192 631,70 грн. віднесено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2013 року.
Позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.
Висновок податкового органу про фіктивність та безтоварність вказаної господарської операції ґрунтується на аналізі звітності ТОВ «Сібол», оскільки, встановлено факт формування податкових зобов'язань по операціях з підміни товарів (робіт, послуг), що свідчить, як вказано контролюючим органом, про відсутність фактичного здійснення постачання товару (послуг) та формування підприємствами штучного податкового кредиту на користь третіх осіб. Крім того, вказано про наявність кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «Сібол», що також свідчить про можливе порушення вимог податкового законодавства службовими особами вказаного контрагента.
Колегія суддів при розгляді вказаної апеляційної скарги звертає увагу на те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій, на які посилається позивач, колегія суддів не може достеменно встановити реальність проведення вищевикладених господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «АСП -Трансбуд» з контрагентами, з огляду на відсутність в матеріалах справи, крім первинної документації (актів приймання-здачі виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень), жодних інших доказів, які б свідчили про реальність таких операцій, враховуючи значні обсяги будівельних робіт, придбаних товарів та послуг, рекламної продукції.
Позивачем не надано жодних доказів, які б доводили наявність працівників, їх кількості, транспортних засобів чи іншої техніки, що належить ТОВ «АСП -Трансбуд», місця для зберігання таких засобів тощо. Також, не надано інформації про всі об'єкти, для будівництва яких придбавалися будівельні матеріали, та залучалися підрядники, як і не обґрунтовано наявність виробничої необхідності та економічної доцільності для залучення таких.
Так, надані апелянтом документи містять обов'язкові реквізити та були ретельно досліджені колегією суддів, водночас, сама по собі первинна документація не може бути належним підтвердженням, в розумінні ст. 70 КАС України, реальності здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, з урахуванням самого змісту робіт, видів діяльності позивача та контрагентів.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України надав до суду належні докази правомірності своїх дій та рішень, та обґрунтував свою позицію у встановленому порядку.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, яким надана неправильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 19.10.2016, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2016 скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АСП -Трансбуд» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2015 №0002352202 та №0002342202 - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Пилипенко О.Є.