19 вересня 2017 рокусправа № 332/1417/17 (2-а/332/64/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності І групи внаслідок поранення та захворювання, пов'язаних з виконанням позивачем обов'язків військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності І групи, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаних із виконанням ним обов'язкової військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 156 400 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.02.2017 року позивачу встановлено І групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. Відповідно до частини 1 пункту 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 975 одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю І групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Тому розмір одноразової грошової допомоги складає 400 000 грн. Оскільки позивачу виплачено грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 243 600 грн., тому розмір одноразової допомоги при встановленні І групи інвалідності складає: 400 000 - 243 600 = 156 400 грн.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги що право на отримання грошової
допомоги, у розумінні Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей», не пов'язується з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов'язується із фактом та часом встановлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, що настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги вказує на безпідставність її доводів та просить залишити без змін постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в період з 08.07.1979 року по 20.05.1981 року, з якого в період з 29.12.1979 року по 20.05.1981 року проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де в період з квітня 1978 року по грудень 1989 року велися бойові дії. (а. с. 12, 13)
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол № 1587 від 12.06.2014 року) осколкове поранення голови, правої ноги (контузія головного мозку 1980р.) сержанта у відставці ОСОБА_1 - поранення (контузія), так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а. с. 9)
26.08.2014 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
27 серпня 2015 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0280959 та випискою з акта огляду МСЕК серії АВ № 0280959. (а. с. 16, 17)
Після встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 243 600 грн.
27 лютого 2017 року ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджено довідкою серії АВ № 0674224. (а. с. 14)
Після встановлення позивачеві І групи інвалідності, він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до Витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 березня 2017 року № 32 комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги молодшому сержанту у запасі ОСОБА_1 , оскільки зміна інвалідності на І групу відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності ІІІ групи. (а. с. 4)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що доплата одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності здійснюється за умови, якщо такі зміни відбулися протягом двох років після первинного встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за пунктом 4 - встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до пункту б) частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону)..
Аналогічні положення закріплені й у пункті 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (Порядок № 975), за змістом якого, зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
За викладених обставин, позивач як військовослужбовець, який отримав поранення, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.
За приписами пункту 8 Порядку № 975, в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги (березень 2017 року), якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми, що узгоджується з абзацом 1 частини 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак, з 01 січня 2017 року частину 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом 2, яким визначено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Враховуючи, що позивачу було первинно встановлено інвалідність ІІІ групи 26.08.2014 року, тож законні підстави для нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності І групи з 27 лютого 2017 року відсутні.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко