14 вересня 2017 рокусправа № 199/933/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю:
позивача: - ОСОБА_1,
представників:
позивача: - ОСОБА_2 (доручення від 01 серпня 2017 року),
відповідача: - Алькова Д.С. (довіреність від 20 січня 2017 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року
у справі №199/933/17
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся у Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання неправомірними рішень від 23 вересня 2016 року, 19 грудня 2016 року та зобов'язання зарахувати періоди роботи до пільгового стажу і загального трудового стажу.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 27 квітня 2017 року позовні вимоги задоволені.
Визнано неправомірними рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі №2757/02/33 від 23 вересня 2016 року та №3941/02/33 від 19 грудня 2016 року.
Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі зарахувати ОСОБА_1:
- до пільгового стажу періоди роботи з 02 січня 1979 року по 04 січня 1981 року у дочірньому підприємстві «Дніпропетровське спеціалізоване управління №2» відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт», з 16 січня 1981 року по 19 вересня 1983 року на Дніпропетровській спецавтобазі №1 «Укрм'ясомолтранс», з 20 вересня 1983 року по 10 липня 1984 року у Харківському Спеціалізованому ремонтно-монтажному управлінні-1 виробничого об'єднання «Харківрембудмонтаж»;
- до загального трудового стажу періоди роботи з 06 квітня 1989 року по 04 січня 1991 року в Урайському філіалі «Вневедомственая научно-производственная проектно-строительная организация», з 05 січня 1991 року по 20 жовтня 1994 року в «Вневедомственой научно-производственной проектно-строительной организации», що перейменована в акціонерне товариство закритого типу «Вневедомственая научно-производственная проектно-строительная организация», та здійснити перерахунок отримуваної пенсії з 17 листопада 2016 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.
ОСОБА_1, його представник у судовому засіданні заперечують проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та з 17 листопада 2016 року отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 працював, зокрема (а.с. 15-21):
- з 02 січня 1979 року по 04 січня 1981 року на посаді електрозварником 4 розряду в дочірньому підприємстві «Дніпропетровське спеціалізоване управління №2 відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт»;
- з 16 січня 1981 року по 19 вересня 1983 року на посаді газоелектрозварника 5 розряду на Дніпропетровській спецавтобазі №1 «Укрмясомолтранс»;
- з 20 вересня 1983 року по 10 липня 1984 року газоелектрозварником 6 розряду в Харківському Спеціалізованому ремонтно-монтажному управлінні-1 виробничого об'єднання «Харківрембудмонтаж»;
- з 06 квітня 1989 року прийнятий за переведенням на посаду заступника директора до Урайської філії «Вневедомственая научно-производственная проектно-строительная организация» (Ханти-Мансійський автономний округ), з 01 січня 1990 року внаслідок ліквідації філіалу переведений до головної організації на посаду заступника директора; у 1991 році організацію перейменовано на акціонерне товариство закритого типу «Вневедомственая научно-производственная проектно-строительная организация»; з 21 жовтня 1994 року переведений на посаду директора, яку обіймав до 18 вересня 1996 року.
У вересні 2016 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою щодо можливості зарахування періоду роботи з 16 січня 1981 року по 19 вересня 1983 року на Дніпропетровській спецавтобазі №1 «Укрм'ясомолтранс» до пільгового стажу.
Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, листом від 23 вересня 2016 року №2757/02/33, повідомило про відсутність підстав для зарахування періоду роботи на Дніпропетровській спецавтобазі №1 «Укрм'ясомолтранс» з 16 січня 1981 року по 19 вересня 1983 року до пільгового стажу, оскільки не подано довідок про пільговий характер роботи (а.с. 8).
Також, відповідач повідомив, про те, що Дніпропетровська спецавтобаза №1 «Укрм'ясомолтранс» підтвердила факт роботи позивача на підприємстві з поданням довідок про заробітну плату та перейменування, але без довідки про пільговий характер праці.
У грудні 2016 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою про зарахування періоду роботи з 02 січня 1979 року по 04 січня 1981 року до пільгового стажу.
Листом від 19 грудня 2016 року №3941/02/33, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі повідомило про відсутність підстав для зарахування періоду роботи з 02 січня 1979 року по 04 січня 1981 року у дочірньому підприємстві «Дніпропетровське спеціалізоване управління №2» відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт» до пільгового стажу, обґрунтовуючи тим, що період роботи може бути зарахований як пільговий, лише за умови подання наказів про проведення атестації робочих місць (а.с. 7).
Крім того, під час призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_4 не зараховано до загального трудового стажу період роботи з 06 квітня 1989 року по 04 січня 1991 року в Урайському філіалі «Вневедомственая научно-производственная проектно-строительная организация», з 05 січня 1991 року по 20 жовтня 1994 року в «Вневедомственой научно-производственной проектно-строительной организации», що перейменована в акціонерне товариство закритого типу «Вневедомственая научно-производственная проектно-строительная организация» (а.с.- 9).
За доводами Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі позивач не надав довідки про пільговий характер роботи та документи будь-яких органів Російської Федерації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність рішень відповідача та обґрунтованість позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 62 Закону України « Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року №383(далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з розділом ХХХІІ «Загальні професії» Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 право на пільгову пенсію мають газозварники, електрозварники та їх підручні.
Списком №2 не передбачено будь-яких інших вимог до посад, які обіймав позивач, в трудовій книжці є всі відомості для підтвердження спеціального трудового стажу за періоди з 02 січня 1979 року по 04 січня 1981 року, з 16 січня 1981 року по 19 вересня 1983 року, з 20 вересня 1983 року по 10 липня 1984 року.
Статтею 100 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Підтвердження спеціального стажу із атестацією робочого місця встановлена Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, тому довідки чи інші документи про її проведення не можуть вимагатися при вирішенні питання зарахування періодів роботи до стажу на пільгових умовах особам, які працювали в період до вказаного часу.
За таких обставин та з урахуванням зазначених періодів роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, відмова відповідача щодо зарахування цих періодів роботи до пільгового стажу, із підстав відсутності уточнюючої довідки, у тому числі і щодо атестації робочих місць, є необґрунтованою та такою, що протирічить положенням вищевказаних Законів.
Щодо періодів роботи позивача з 06 квітня 1989 року по 20 жовтня 1994 року.
За доводами відповідача зазначений період роботи позивача за відомостями трудової книжки не може бути зарахований до загального трудового стажу, оскільки відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція), записи є некоректними у зв'язку з відсутністю записів про звільнення та прийняття на посаду.
За змістом пункту 2.14 Інструкції, переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
Відповідно до пункту 2.28 Інструкції, у разі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження: "Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу в таке-то підприємство, п.5 ст.36 КЗпП України".
Як підтверджується записами трудової книжки позивача №№22, 23 у графі 3 зазначено про звільнення в порядку переведення та прийняття в порядку переведення на посаду директора за пунктом 5 КЗпП РРФСР (а.с. 18-19).
Також, у трудовій книжці, за вказаний період, містяться записи про переведення та звільнення позивача, перейменування організації - роботодавця з посиланням на накази із визначенням їх дат та номерів, печатки організацій та найменування, підписи посадових осіб, які внесли записи до трудової книжки (а.с. 18-19).
Отже, твердження відповідача є необґрунтованими і спростовуються записами трудової книжки, які містять повні, належні відомості та підтверджують трудові відносини між позивачем та організацією-роботодавцем.
Враховуючи наведене, фактичні обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Крім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги протокол комісії з питань підтвердження стажу роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17 травня 2017 року №18, доданий відповідачем до апеляційної скарги, яким, позивачу підтверджені періоди роботи, зокрема, з 02 січня 1979 року по 04 січня 1981 року, з 20 вересня 1983 року по 10 липня 1984 року для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №2, проте ці обставини не вплинули на правильність вирішення судом першої інстанції справи по суті та законність судового рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя І.Ю. Богданенко
суддя С.А. Уханенко
суддя Ю.М. Дадим