ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
08 вересня 2017 року № 826/9392/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування рішення,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, приватний нотаріус ОСОБА_1) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.12.2015 №Ф-8/У та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.12.2015 №0003201701.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 року адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 17.08.2017 року.
В судове засідання, призначене на 17.08.2017 року, сторони не з'явились, та відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У відповідності до статей 20, 75, 78, 79 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами, відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» № 1382 від 30 жовтня 2015р. було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.
Документальною плановою виїзною перевіркою самозайнятої особи ОСОБА_1 встановлено порушення: - абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.п ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 37099,58 грн., в т.ч. за 2012р. в сумі - 17773,76 грн., 2013р. в сумі - 12731,23 грн. та за 2014р. в сумі -6594,59 грн.
Відповідно до встановлених порушень відповідачем було винесене вимогу про сплату боргу (недоїмки) від від 31.12.2015 №Ф-8/У, якою визначено недоїмку щодо сплати єдиного внеску в розмірі 37099,58 грн., та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.12.2015 №0003201701у розмірі 4268,61 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (в редакції чинній на час існування спірних відносин).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону обов'язки, передбачені частиною 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
За змістом ч. 11 ст. 8 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з положеннями ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Вказаною нормою встановлюються особливості сплати єдиного внеску для різних платників, перелік яких визначений у ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме нотаріальною діяльністю, та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.
Судом встановлено, в акті перевірки жодних зауважень з боку податкового органу щодо своєчасності та форми подання податкових декларацій про майновий стан і доходи у спірному періоді не наведено, протиправність формування показників відображених у вказаній декларації щодо визначення суми чистого оподатковуваного доходу чи не підтвердження такого доходу первинними документами бухгалтерського обліку контролюючим органом не зазначено.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою визначено базу нарахування єдиного внеску, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Отже, за приписами наведених норм законодавства, для приватних нотаріусів встановлено, що єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності за результатами календарного року, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, але в межах розміру мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Таким чином, встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок передбачає, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця. Враховуючи вищенаведене, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до контролюючого органу за результатами календарного року.
Враховуючи викладене, при визначенні бази для нарахування єдиного соціального внеску шляхом ділення річного чистого доходу на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий, контролюючим органом були порушені вимоги підпункт 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме чистий оподатковуваний дохід, неправомірно завищений та не відповідає поданим податковим декларації про майновий стан і доходи приватного нотаріуса за 2012-2014 рік (а.с. 43-50).
За вимогами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від від 31.12.2015 №Ф-8/У та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 31.12.2015 №0003201701.
Присудити на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій