ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 січня 2017 року № 826/11978/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Келеберди В.І. та суддів Данилишина В.М., Качура І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Яблуновиця» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного підприємства «Яблуновиця» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною.
Позовні вимоги мотивовано протиправною бездіяльністю Державної служби геології та надр України у видачі (наданні) приватному підприємству «Яблуновиця» за заявою щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобутку корисних копалин Яблуновицького родовища суглинків Оратівського району Вінницької області, яку було прийнято та зареєстровано відповідачем 28 січня 2016 року за № 1415/13/12-16.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обґрунтованість позовної заяви.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.
Судом на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
В силу ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Приватним підприємством «Яблуновиця» подано відповідачу заяву щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобутку корисних копалин Яблуновицького родовища суглинків Оратівського району Вінницької області, яку було прийнято та зареєстровано відповідачем 28 січня 2016 року за № 1415/13/12-16.
Однак відповідачем у строк, встановлений законодавством, тобто у 60-ти денний термін не надіслано позивачу жодного повідомлення щодо невідповідності поданих документів, чи щодо прийняття рішення про видачу або про відмову у видачі спеціального дозволу.
Вважаючи бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із позовом.
Суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кодексом України про надра, а саме ст. 4 визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснюють право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної республіки Крим і місцеві ради.
Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Державна служба геології та надр України діє відповідно до Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №м 1174 (далі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно з пп. 9 п. 4 Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами».
Відповідно до п. 2 Порядку дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених п. 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
Згідно з пп. 1 п. 8 Порядку без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
Відповідно до п. 3 Положення на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).
У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини.
Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.
П. 5 Положення визначає на які види користування надрами надаються дозволи.
Окрім того, п. 8 Порядку визначає, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
З вказаного 8 п. Порядку, з урахуванням п. 9 Порядку вбачається, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається Держгеонадрами протягом 60 днів після надходження заяви разом із зазначеними документами.
Разом з тим, нормами цього ж п. 8 Порядку передбачено, що документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові.
При цьому строки на повернення пакету документів законодавством не визначено.
Судом встановлено, що 02.02.2016 відповідачем зроблено запит до Яблуновецької сільської ради на отримання погодження на видачу позивачу спеціального дозволу на користування надрами.
Окрім того, з письмових заперечень відповідача та долучених до нього додатків вбачається, що 16.03.2016 відповідачем направлено позивачу лист № 3990/13/12-16 в якому повідомлялось про те, що доукомплектований 01.03.2016 пакет документів позивача опрацьовується відповідачем у встановленому порядку і буде розглянуто на найближчому засіданні Комісії з питань надракористування Державної служби геології та надр України.
Разом з тим, листом від 19.04.2016 № 118/171-12-16 відповідачем повернуто пакет документів ПП «Яблуновиця» на підставі його не відповідності вимогам Порядку, а саме: у пояснювальній записці не зазначено потужність підприємства з видобування корисної копалини.
Отже, твердження позивача про бездіяльність відповідача не підтверджуються, а навпаки спростовуються наданими відповідачем суду доказами.
Окрім того, дії відповідача, щодо повернення пакету документів позивачем не оскаржувались. Слід зазначити, що натомість 19.05.2016 за № 8560/13/12-16 відповідачем отримано від позивача заяву щодо повторного розгляду документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність факту бездіяльності відповідача, оскільки Держгеонадра було надано відповідь стосовно прийняття доукомплектованого пакету документів та його розгляду на найближчому засіданні, та 19.04.2016 пакет документів було повернуто у зв'язку з його невідповідністю.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства «Яблуновиця» до Державної служби геології та надр України, про визнання бездіяльності протиправною є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 17, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Суддя В.М. Данилишин
Суддя І.А. Качур