про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2017 року справа № 823/1435/17
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю «ТА «ЛОРІ» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - позивач) з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТА «ЛОРІ» (далі - відповідач) 11432 грн. 77 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду відбувається шляхом подання позовної заяви, яка має бути оформлена згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознайомившись з позовною заявою позивача, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частинами 4, 5 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частина 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно частини 4 статті 50 вказаного Кодексу громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку, що суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративному процесі лише в тому випадку, якщо така можливість передбачена законом і при цьому в законі має бути чітко визначене право суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з конкретними позовними вимогами.
У позовній заяві без зазначення номера від 18.07.2017 позивач заявляє вимогу про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговими транспортним засобом, однак суддя вважає, що зазначений спосіб захисту не відповідає вимогам статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено законодавчих норм, які дають йому право на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Отже, позивачеві необхідно максимально чітко і зрозуміло сформулювати позовні вимоги, які відповідатимуть частинам 4 - 5 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши при цьому конкретні положення закону, які передбачають можливість звернення позивача до адміністративного суду з такими вимогами.
Також, частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21 грудня 2016 року №1801-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2017 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 1600 гривень.
Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті містить вимогу про стягнення з відповідача 11432 грн. 77 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Враховуючи зазначене, за подання позовної заяви майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1600 грн.
Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал квитанції.
Частиною 1 ст. 88 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 106 КАС України, зокрема, передбачено, що у позовній заяві у разі необхідності зазначається клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову, не надано суду документ, який підтверджує звільнення позивача від сплати судового збору, не заявлено клопотання та не надані відповідні докази щодо вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору або розстрочення, відстрочення, зменшення розміру судового збору.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю «ТА «ЛОРІ» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом - залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 24 жовтня 2017 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.А. Рідзель