ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 вересня 2017 року № 826/18425/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень.
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням уточнення позовних вимог, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними та скасування результатів перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що відображені у рішенні від 09.11.2016 року №341 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації»;
- визнання протиправним та скасування наказу від 09.11.2016 року №362 про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 07.06.2016 року за № КС 082161591203 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, від 14.09.2016 року № КС 142162580875.
В обґрунтування позову зазначено, що заявлені позивачем вимоги мають бути задоволенні, оскільки реєстрація декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації скасована безпідставно, адже зазначена у таких деклараціях інформація відповідала дійсності на час їх реєстрації.
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/18425/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.
Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 09.11.2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - Департамент) прийнято рішення №341 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 року за № КС 082161591203 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 року № КС 142162580875.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що Департаментом 07.06.2016 року за № КС 082161591203 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку», що розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці. Також зареєстрована декларація від 14.09.2016 року № КС 142162580875 про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Замовник - ОСОБА_1
Відповідно до інформації, яка зазначена у декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 року № КС 082161591203 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 року № КС 142162580875, замовником будівництва збудований двоповерховий багатоквартирний житловий будинок площею 1549,0 кв.м.
Проект будівництва зроблений ТОВ «Аламак-77» та затверджений замовником 29.03.2016 року.
За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що замовником виконані будівельні роботи з будівництва багатоквартирного будинку розміром в плані 9,9*97,6 м. (фундаменти ЗБ, стіни цегляні, з зовнішнім утепленням пінопластом, покриття з металочерепиці).
Під час перевірки у замовника відсутні:
- вихідні дані для проектування (технічні умови);
- дані інженерних вишукувань;
- проектна документація стадії Проект, у об'ємі, передбаченому додатком Д, ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», яка згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 року № КС 082161591203 розроблена ТОВ «Аламак-77» та затверджена замовником відповідно до наказу від 29.03.2016 року б/н; акт прийому-передачі зазначеної проектної документації, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Замовником будівництва виконані будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках за зазначеними адресами, які не були відведені для цієї мети, без отримання вихідних даних для проектування, без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушено ст.ст. 24, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 року № КС 082161591203 та в декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 року № КС 142162580875 наведені недостовірні дані, що відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети чи без належно затвердженого проекту.
У ході судового розгляду справи з'ясовано, що рішення №341 стало підставою для видачі Департаментом 09.11.2016 року наказу №362 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації".
Так, шляхом видачі наказу №362:
- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.06.2016 року № КС 082161591203 на об'єкт будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку», що розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці. Замовник будівництва - ОСОБА_1;
- скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 14.09.2016 року № КС 142162580875 на об'єкт будівництва «Будівництво зблокованого житлового будинку», що розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці. Замовник будівництва - ОСОБА_1
Вважаючи рішення №341 та наказ №362 протиправними й такими, що підлягають скасуванню як такі, що прийняті внаслідок порушення уповноваженим органом положень законодавства, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 ст. 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок №553 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 2, 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно з п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Відповідно до п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (п. 17 Порядку №553).
У відповідності до п.п. 19, 20, 22 Порядку №553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Зважаючи на викладені норми, суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується, що головним інспектором будівельного нагляду Департаменту, на підставі звернення Новопетрівської сільської ради від 05.10.2016 року №1261, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: будівництво житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери: НОМЕР_2, НОМЕР_3).
За результатами перевірки, 09.11.2016 року складено акт, в якому зазначено, що перевірку проведено у присутності представника за дорученням ОСОБА_2 Представник від отримання примірника акту відмовився, у зв'язку з чим примірник акту направлено позивачу засобами поштового зв'язку та отримано останнім 28.11.2016 року, що підтверджується рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Водночас, у ході судового розгляду справи позивач стверджував, що під час проведення перевірки, якщо вона взагалі проводилася, представник позивача не був присутній, а тому зазначена в акті інформація не відповідає дійсності. Взагалі станом на 09.11.2016 року об'єкт нерухомості вже не належав позивачу, оскільки був проданий іншим особам на підставі договорів купівлі-продажу, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як встановлено судом, припису, протоколу та постанови, як то передбачено Порядком №553, на підставі акту не складалося, що є порушенням положень вказаного Порядку, адже зі змісту акту перевірки вбачається, що під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Натомість, за результатами перевірки скасовано декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.
Зважаючи на викладене суд зазначає, що можливість скасування зареєстрованих декларацій обумовлена Законом.
Зокрема, ч. 2 ст. 39-1 Закону передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Процедура скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про початок виконання будівельних робіт встановлена Порядком виконання підготовчих робіт, Порядком виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
Відповідно до зазначеного нормативно-правового акта, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Слід також зазначити, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Тобто, як вбачається з викладеного та підтверджується листом ДАБІ України від 07.08.2015 року №40-701-(90-7)/7368, реєстрація декларації може бути скасована органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом видачі відповідного наказу або за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Як вже зазначено вище, реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації скасовано шляхом видачі наказу №362. При цьому підставою для його видачі стало рішення №341.
Відповідно до ч.1, абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 7 ст. 36 Закону).
Отже, підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт є, зокрема, встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 39 Закону).
На підставі зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яким визначено процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок №461 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.п. 16-20 Порядку №461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації:
щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
щодо об'єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;
щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.
У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
Як вбачається з викладеного, Порядком №461 передбачено, що відповідач при прийнятті рішення про реєстрацію декларації керується лише даними, що зазначені у декларації та наданих документах, проводить перевірку правильності заповнення декларації.
За змістом п. 16 Порядку №461 та ч. 10 саме замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.
Тобто, виходячи із положень зазначених нормативних актів, орган державного архітектурно-будівельного контролю при вирішенні питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації повинен перевірити повноту даних, зазначених у декларації. Відповідальність щодо повноти та достовірності даних, зазначених у цій декларації, покладається на замовника.
Разом з тим, як передбачено та вже зазначено вище, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Також, абз. 7, 8 п. 22 Порядку №461 передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.
Разом з тим, обставини, за наявності яких скасовано реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.
До того ж, судом, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що на дату реєстрації вказаних декларацій інформація, яка зазначена у них, відповідала дійсності.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 року №341 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 року №362 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
4. Присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) здійснений ним судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912).
Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.І. Келеберда
Суддя І.А. Качур
Суддя А.Б. Федорчук