21 вересня 2017 року
справа № 808/2873/16
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року в адміністративній справі
за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Державного підприємства «Підприємство Бердянської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№77)»
про стягнення заборгованості,-
До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року в адміністративній справі № 808/2873/16.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недотриманням апелянтом вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду апелянт подав клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що бюджетні асигнування призначенні на сплату судового збору відсутні.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте суддя зазначає, що майновий стан сторони у справі не можна розглядати як тотожне відсутності коштів на відповідні витрати в кошторисі суб'єкта владних повноважень, адже держава, приймаючи певні правові норми, взяла на себе зобов'язання щодо сплати судового збору при зверненні до суду такими суб'єктами.
Крім того, при зверненні до суду із заявою про розстрочення або відстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Вказана позиція також викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 2 від 05.02.2016.
Суддя доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, адже апелянтом на підтвердження неможливості сплати судового збору одночасно з поданням апеляційної скарги не надано належних та допустимих доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 102, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
У задоволенні клопотання Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року в адміністративній справі № 808/2873/16 до 20 жовтня 2017 року шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Суддя О.В. Головко