19 вересня 2017 р. Справа № 818/886/17
Сумський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 11 листопада 2016 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру. Листом від 19.12.2016 р. № Г--12690-6533/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_1, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області від 14.12.2016 р. № 22-28-0.1-1213/2-16, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 93 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації грунтів. Оскільки пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ, про що говорить частина третя статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей та пасовищ.
Вважає відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, та просить суд зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Так, вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19.126.2016 р. № Г--12690-6533/6-16 не наведено жодної з них. Таким чином, підстави для відмови позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області під час розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області встановлено, що відповідно до інформаційної довідки Відділу Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області від 04.08.2017 р. № 157/109-17 землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 93 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації грунтів. Оскільки пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ, про що говорить частина третя статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей та пасовищ. Таким чином, вказані землі можна лише передати в оренду громадянам для випасання худоби, а не для ведення особистого селянського господарства. У свою чергу, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області 02.08.2017 р. направило на адресу Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області повторний запит про надання інформації по спірних землях для з'ясування питання, чи відносяться до пасовищ землі, вказані у заяві позивача, проте відповіді не отримало. Крім того, що стосується вимоги позивача зобов'язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначає, що такі матеріали вже розглядалися Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області і про результати їх розгляду позивача повідомлено. Позиція відповідача з цього питання є незмінною. Просив у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання позивач не прибув, 19.09.2017 р. подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.43).
У судове засідання представник відповідача не прибув, 15.09.2017 р. подав до суду заяву, відповідно до якої проти позову заперечує та просить розглянути справу без його участі (а.с.42).
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання у справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.8).
Листом від 19.12.2016 р. № Г--12690-6533/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_1, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області від 14.12.2016 р. № 22-28-0.1-1213/2-16, землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 93 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації грунтів. Оскільки пасовища можуть бути у складі земель будь-якого сільськогосподарського призначення, але прямо забороняється розорювання пасовищ, про що говорить частина третя статті 37 Закону України "Про охорону земель", а саме на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей та пасовищ (а.с.9).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.
Так, листом від 19.12.2016 р. № Г--12690-6533/6-16 позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, відносяться до земель сільськогосподарського призначення: шифр рядка 93 (землі запасу), номер графи 12 (пасовища), що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації грунтів.
При цьому стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як невідповідність земель, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" в частині збереження агроландшафту та запобігання деградації грунтів.
Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_1, не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладеної в листі від 19.12.2016 р. № Г--12690-6533/6-16, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 1280,00 грн в рахунок повернення судового збору (а.с.18,28).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 19.12.2016 р. № Г--12690-6533/6-16, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 1280,00 грн. в рахунок повернення судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.М. Опімах